Кам’яні фрагменти на сільському кладовищі виявилися частинами меморіалу, доля якого досі остаточно не з’ясована.
Про це повідомили у Тернопільському обласному центрі охорони пам’яток культурної спадщини.
Фахівці обстежили місце зберігання плит у селі Мишків Більче-Золотецької громади, сфотографували їх та зібрали відомості про походження пам’ятки. До дослідження долучилася хранителька місцевої бібліотеки-музею Ганна Храпчинська.
На плитах викарбувані імена мишківчан, які загинули у 1914-1920 роках. Імовірно, серед них були учасники Першої світової війни, Українських січових стрільців та Української галицької армії. Виготовив плити місцевий дяк Петро Михайлюк.
«Ми відвідали на кладовищі місце, де знаходяться старі фрагменти пам’ятника, локалізували і зафотографували його», – розповів завідувач відділу історії та монументального мистецтва Володимир Салук.
Точний час створення меморіалу наразі невідомий. Дослідники припускають, що його могли виготовити в період польської або німецької окупації. Водночас підтверджень того, що пам’ятник свого часу встановили, поки немає.
Упродовж десятиліть плити зберігали в підвалі місцевої читальні «Просвіти». Після знесення старої будівлі їх перенесли на кладовище. Жителі села планували відновити фрагменти як цілісний меморіал, однак цей задум не реалізували.
Фахівці також отримали список викарбуваних на камені імен. Написи ще у 2000 році відчитав Михайло Борейко – онук одного із загиблих, Андрія Борейка.
Нині на кладовищі в Мишкові зберігаються як давні плити, так і пам’ятні знаки новітнім захисникам. На спорудженому 1993 року меморіалі встановлені портрети Олега Буракова, який загинув у 2022 році, та Ігоря Бобика, полеглого у 2023-му.з іменами борців за Україну.
