Вирощував банани посеред Поділля, зібрав у дендропарку рослини з різних континентів і створив зимовий сад із сотнями екзотичних культур.
Таким був Василь Корчемний — науковець із Хоросткова, який присвятив життя дослідженню природи, садівництву та бджільництву. До 95-річчя від дня його народження у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку «Дерева, слова та фарби».
Про це повідомили у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.
Василь Корчемний народився 14 листопада 1931 року. У 1954 році він приїхав до Хоросткова на роботу науковим співробітником дослідної станції. Завдяки його праці на Тернопільщині з’явилися 150 гектарів промислових садів. Згодом науковець узявся за створення дендрологічного парку, який став однією з найвідоміших частин його спадщини.
Хоростківський дендропарк Корчемний заклав у 1972 році. Його площа становить 18 гектарів. Територію спланували так, що французький регулярний стиль поступово переходить у вільний англійський пейзажний. Згодом парк визнали національним надбанням України.
Збирати рідкісні рослини було непросто. Оскільки виписувати екзотичні саджанці з-за кордону заборонялося, науковець шукав інші способи поповнювати колекцію. Він листувався з ботаніками з різних країн, які надсилали йому насіння поштою.
«Так, йому довелось займатись ботанічною “контрабандою”: оскільки виписувати екзотичні саджанці з-за кордону було заборонено, Василь Григорович йшов на хитрощі. Він писав колегам-ботанікам з усього світу, а вони ховали насіння рідкісних дерев у конверти між аркушами паперу», — розповідають у музеї.
Завдяки власним методам акліматизації Корчемному вдалося виростити у Хоросткові понад 1500 видів рослин з усіх континентів. Особливою гордістю науковця були метасеквоя китайська та гінкго дволопатеве. Це реліктові дерева, які росли ще за часів динозаврів і тривалий час вважалися вимерлими, поки їх не виявили у Китаї в XX столітті.
Ще одним незвичайним задумом Корчемного став «Зимовий сад». Під його дахом зібрали майже 400 видів тропічних і субтропічних рослин. Тут росли цитрусові, кавові дерева, банани та інші екзотичні культури, які могли розвиватися навіть посеред подільської зими завдяки створеному мікроклімату.
Науковець також був професійним пасічником і цікавився тим, як рослинний світ впливає на бджіл. Він помітив особливості поведінки комах, які збирали нектар з екзотичних дерев дендропарку.
«Василь Григорович був пристрасним професійним пасічником і вважав бджільництво вищим проявом філософії природи і мистецтвом гармонії з природою. Помітив, що бджоли, які збирають нектар з екзотичних дерев його дендропарку, стають менш агресивними та дають унікальний за смаком мед», — йдеться у дописі музею.
Корчемний поєднував наукову роботу з літературою та образотворчим мистецтвом. Він написав понад 30 книг — від наукових довідників до поезії, а також створював картини. Найчастіше малював пейзажі й натюрморти, зокрема серед алей власноруч закладеного парку.
Василь Корчемний мав звання заслуженого працівника сільського господарства України, був академіком Української екологічної академії, членом Національної спілки журналістів України та Всеукраїнської спілки краєзнавців. Також він був почесним громадянином Хоросткова та почесним пасічником України.
Науковець помер 5 вересня 2016 року. Однак створений ним дендропарк, зібрані рослини, книги та картини залишилися частиною його спадщини.
Виставку «Дерева, слова та фарби» відкрили в експозиційній залі відділу природи Тернопільського обласного краєзнавчого музею до 95-річчя від дня народження Василя Корчемного. У музеї також запрошують відвідувачів, які бували у Хоростківському дендропарку або знали науковця особисто, поділитися спогадами та фотографіями.
