У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї зберігають два незвичайні утворення піщанистого кальциту, які за своєю формою нагадують пишні хризантеми.
Як розповіли у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї найбільший зразок має розміри 25 × 46 × 42 сантиметри та експонується у відділі природи музею.
«Якби хризантеми могли перетворюватися на камінь, мабуть, вони мали б саме такий вигляд! Пишні, багатошарові, з безліччю витончених пелюсток, зібраних у незвичайний букет. Краса, що застигла у камені», — так у музеї описують цей мінерал.
Йдеться про піщанистий кальцит, відомий також як фонтенбловський пісковик. Його великі пластинчасті кристали щільно розташовані один біля одного, нашаровуються та розходяться в різні боки. На поверхні більших кристалів нерідко виростають менші, але такої самої форми. Завдяки цьому мінеральні утворення нагадують багатопелюсткові квіти.
Кристали мають сірувате забарвлення, а їхні розміри можуть сягати 3–4 сантиметрів і навіть більше. Проте особливість каменю не лише у незвичайному вигляді, а й у його складі.
«Попри виразні кристалічні обриси, піщанистий кальцит густо пронизаний зернами кварцового піску. Його кількість може сягати двох третин маси всієї породи! Уявіть: значну частину каменю становлять звичайні піщинки, але вони не розсипаються, а стають складовою частиною цього мінерального утворення. І навіть за такої великої кількості кварцу кристали кальциту зберігають свою форму», — розповідають у музеї.
Назва «фонтенбловський пісковик» пов’язана з французьким містом Фонтенбло, де це утворення вперше описали ще у 1774 році. Мінерал відомий у Франції, США та Україні. На українських теренах найбільші його скупчення виявили поблизу села Залісці Кременецького району, у сарматських відкладах Кременецьких гір. Знахідки також відомі поблизу Кременця та на Рівненщині.
Водночас механізм формування таких незвичайних утворень досі не з’ясований остаточно.
«Відтоді минуло понад два століття, проте механізм його формування досі не з’ясований остаточно. Дослідники вивчають цей незвичайний мінерал уже багато років, але питання про те, як саме утворюються такі складні поєднання кальциту й кварцового піску, залишається відкритим», — зазначають у дописі.
У колекції Тернопільського обласного краєзнавчого музею є два зразки піщанистого кальциту. Найбільший із них знайшли поблизу села Залісці, на лівому схилі долини Серету, приблизно за 200 метрів від старого млина. У 1981 році його передали до музею від обласної інспекції охорони природи, яку очолював К. І. Маципура.
Другий зразок має розміри 35 × 18 × 9 сантиметрів. Його виявили у 1986 році на хуторі Довжок поблизу села Башківці на Шумщині. До музейної колекції камінь передав учень Тернопільської школи № 9 Віктор Штогрин.
Вивченням покладів піщанистого кальциту поблизу Залісців займався кандидат геолого-мінералогічних наук, професор Тернопільського національного педагогічного університету Йосип Свинко.
Побачити ці незвичайні кам’яні утворення можна у відділі природи Тернопільського обласного краєзнавчого музею.
