У Чорткові 1 жовтня відбулася архиєрейська хіротонія Терентія Цапчука — нового єпископа-помічника Бучацької єпархії УГКЦ.
Богослужіння пройшло у катедральному соборі Верховних апостолів Петра і Павла.
Про це повідомили в Українській Греко-Католицькій Церкві.
Архиєрейську Божественну Літургію очолив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Співсвятителями стали архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк та єпарх Бучацький Дмитро Григорак. Напередодні, 30 вересня, у цьому ж соборі відбувся Чин архиєрейського найменування Терентія Цапчука.
До Чорткова на богослужіння прибули священнослужителі, віряни та гості. Хіротонія стала початком нового етапу служіння Терентія Цапчука у Бучацькій єпархії.
Сам новообраний єпископ напередодні свячень розповідав, що одним із перших завдань для нього буде підтримка духовенства єпархії. Він зазначав, що хоче бути поруч зі священниками, розуміти їхні потреби та розділяти з ними труднощі служіння.
«Одне з моїх перших завдань — стати братом для майже 250 священників Бучацької єпархії», — говорив Терентій Цапчук.
Серед напрямів майбутнього служіння він також називав розвиток катехизації та допомогу людям, які постраждали від війни. Окремо наголошував на підтримці родин військовослужбовців, загиблих і зниклих безвісти, поранених, ветеранів та людей, які були змушені залишити свої домівки.
«Для мене бути єпископом у час війни — це всіма силами підтримувати зболений народ у різних напрямах, але передусім постійно чувати над ним у молитві», — зазначав владика-номінат.
Терентій Цапчук народився 21 липня 1980 року в селі Чортовець на Івано-Франківщині. Він є ієромонахом Чину святого Василія Великого. До нового служіння багато років працював на Волині, зокрема був настоятелем та ігуменом монастиря Святого Василія Великого в Луцьку, служив парохом і очолював молодіжну та катехитичну комісії Луцького екзархату. Останні роки перед призначенням був пов’язаний із Погонею.
Своїм єпископським девізом Терентій Цапчук обрав слова «Мир на небі і на землі». За його словами, він хоче, щоб це було не лише гаслом на гербі, а й орієнтиром у його житті та служінні.
