В інтерв’ю Олег Гнатусько, активний учасник ГО “Волонтери Бучаччини” розповів про те, як став волонтером та й власне, яким чином сформувалася громадська організація “Волонтери Бучаччини”, подальші плани роботи ГО та що вдалося зробити за вісім місяців повномасштабної війни в Україні.
– Чим Ви займалися до початку повномасштабного вторгнення та як почали волонтерити?
– На початку війни я, так само як і більшість громадян працював, не переживав та й в загальному все було добре, поки не дізнався, що 24 лютого відбулося повномасштабне вторгнення в росії на територію України. В суботу, 26 лютого, я побачив, що в нашому місті Бучач є волонтерська організація, яка працювала ще з 2014 року. Прийшов туди, побачив, що всі дуже сильно метушилися, навіть не було кого запитати, чим буду корисним. Тому, я просто став і почав робити те, що робили інші – носив ящики з гуманітарною допомогою. Саме так я почав волонтерити.
– Як власне сформувалася громадська організація “Волонтери Бучаччини”?
– Про це я вже дізнався трошки пізніше, через 1-2 місяці. Дана організація була сформована у 2015 році, коли відбулася російсько-українська війна (на той момент АТО). У 2015 році юридично було сформовано ГО “Волонтери Бучаччини” з головою та її представниками, і з того часу вони не зупинялися й стабільно допомагали військовим на Сході України.
– Який склад штабу сьогодні та скільки людей бере участь в роботі?
– Якщо брати приміром з 2015 року, тоді штаб складався з голови Шумки Петра, заступника та ще орієнтовно 10 чоловік. У 2015 році в міру можливості допомагало приблизно 10-15 чоловік. З лютого 2022 року постійно було 30-40 осіб. Станом на 8 місяць війни залишилося десь 10 волонтерів.
– Розкажіть детальніше про роботу ГО «Волонтери Бучаччини»?
– Лютий 2022 року – збір та відправлення харчових продуктів та інших речей у Київську, Житомирську, Чернігівську області. Возили туди бусами допомогу, а звідти забирали усіх, хто хотів виїхати. Наприкінці березня у Донецьку та Луганську область почали возити продукти та амуніцію українським захисникам. І так зосередили більше свою увагу на допомогу військовим – далі авто для захисників і необхінді їм речі.
– Які організації та установи залучали для допомоги ЗСУ?
– Заклади освіти нашого краю. Дуже хочу, щоб так само активно залучалися і приватні підприємства, чи навіть державні установи. В нас така історія не практикується, але за кордоном, різні організації віддають одноденний заробіток всіх своїх працівників на допомогу армії, мені здається, що це є дуже хорошою практикою, і немає різниці, чи це приватний підприємець, чи це бюджетна установа. Кожна людина на мою думку може та навіть повинна «донатити» на допомогу військовим, і таким чином пришвидшувати нашу перемогу.
– Не так давно волонтери розпочали виготовлення окопних свічок. Як просувається даний процес та які успіхи?
– Ми почали виготовляти окопні свічки ще з літа. За допомогою соцмереж повідомляємо, що ми розпочинаємо процес виготовлення окопних свічок, збираємо бляшанки та віск. Є в нас спеціально навчена людина, яка займається цим процесом. Також ми дуже вдячні, що в школах, в садочках, так само розповсюджене дане виробництво. Хочу звернутися до жителів району – замість того, щоб викинути в смітник тих 2-3 бляшанки, ви їх краще принесіть нам, і це дійсно допоможе комусь зігрітися чи приготувати їжу.
– Чи допомагаєте внутрішньо переміщеним особам?
– Так, ми допомагали внутрішньо переміщеним особам, але це не є наша головна спеціалізація, оскільки я вважаю цим питанням повинна займатися міська рада, або спеціальні благодійні фонди. Ми в якихось виключних випадках видавали потрібні речі по бажанню цих відправників, коли до нас прибувала гуманітарна допомога з-за кордону, також про це є звіти в соціальних мережах. Але ще раз хочу наголосити, що це не є наше головне завдання, а головною місією є перш за все допомога захисникам, щоб військові були нагодовані та одягнені, тому ми якщо навіть і маємо якісь там набори чи продукти, то тримаємо безпосередньо для наших військових.
– Що змінилося з лютого? Які потреби були тоді, а які зараз?
– Тоді 2 місяці нам було незрозуміло, як це все має відбуватися, тому, що ніхто не давав жодних прогнозів, скільки це все буде тривати, чи це тимчасово, чи два-три тижні. Саме тоді нашою основною метою була евакуація населення та допомога переміщеним особам, з тих областей, де відбувалися активні бойові дії. За цей період роботи ми для себе чітко сформулювали свою політику допомоги ЗСУ. В першу чергу це стосується транспортних засобів. Ми напрацювали алгоритм дій – закупівлі, доставка, ремонт, технічне обслуговування, і так далі. Можливо робили якісь помилки, але напрацювали вже конкретні механізми дій, як працювати, як все доставляти в «гарячі» точки бойових дій і як це все шукати так, щоб було не тільки найдешевше, але і якісно та за оптимальні гроші.
– Як бачите подальшу роботу вашої громадської організації?
– Насамперед потрібно зберегти те, що зараз ми робимо, і продовжувати активно допомагати військовим. Наше головне завдання – це допомога ЗСУ. Ми не ділимо бійців, говорячи, що допомагаємо тільки своїм. Друге – активна робота з громадськістю щодо зібрання коштів для потреб військових – організація різноманітних благодійних заходів, ярмарків, і так далі. Не втомлюємося працювати – разом до перемоги! Слава Україні. Героям слава.
Спілкувалася Ірина Далевська
View the embedded image gallery online at:
http://ternopoliany.te.ua/novunu/zhittya/75849-my-vezly-produkty-a-zpid-obstriliv-zabyraly-usikh-bazhaiuchykh-volonter-ho-volontery-buchachchyny-oleh-hnatusko#sigProIddeb5ab9fb1