У церковному календарі це Собор Архістратига Михаїла та інших небесних сил безплотних.
Так назване свято в календарі Православної церкви України.
Після переходу на новоюліанський календар його відзначають 8 листопада, а не 21-го, як за старим стилем.
У християнстві Михаїла вшановують як архангела й очільника небесного воїнства. Назва «архістратиг» означає головнокомандувача. Свято присвячене не лише Михаїлу, а й усім ангельським силам.
«Це святкування встановлено на початку IV ст. на помісному Лаодикійському Соборі», – повідомляє Тернопільська єпархія ПЦУ.
На Тернопільщині Михайлів день був одним із небагатьох святкових приводів для гостин.
«На Тернопільщині було узвичаєно ходити в гості лише у дні Івана та Михайла», – йдеться у навчальному посібнику з традиційного етикету
Гості приносили хліб, а господарі після частування давали їм із собою калачі чи пиріжки. Автори посібника посилаються на дослідження етнолога Анатолія Пономарьова.
У ширшій українській народній традиції свято пов’язували із завершенням пастушого сезону та наближенням зими. Етнологиня Олена Боряк пише, що «цей день пов’язували з пастухівництвом та початком зими».
Михайло залишив слід і в місцевій історії: його ім’ям названі кілька населених пунктів області, а на старому гербі Устя-Зеленого було зображення архангела.
За даними журналіста й історика Віктора Унія́та, на Тернопільщині є понад 70 храмів, названих на честь святого Архістратига Михаїла.
