За інформацією: Суспільне Тернопіль.
В.о. директорки музею Богдана Лепкого Наталія Стрілець показує фонди закладу, Бережани, Тернопільська область. Суспільне Тернопіль
На Тернопільщині планують реорганізувати заклади культури, засновником яких є обласна рада. За словами начальника обласної військової адміністрації Тараса Пастуха, це має допомогти підвищити зарплати працівникам із 1 січня 2027 року. До переліку потрапили, зокрема, музей Богдана Лепкого у Бережанах та обласні бібліотеки для молоді і дітей. Керівництво закладів побоюється скорочень і втрати самостійності. Їхні позиції та плани влади з’ясовували кореспонденти Суспільного.
На сесії обласної ради 10 листопада рішення про реорганізацію музею Богдана Лепкого, а з ним іще двох — етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка і меморіального музею-садиби Леся Курбаса — і приєднання їх до Тернопільського обласного краєзнавчого музею депутати не підтримали. Ми записали наших співрозмовників за день до цього. Залишаємо їхні коментарі для пояснення ситуації.
Чому планують реорганізацію
Тернопільська обласна рада є засновником 20 закладів культури. За словами керуючого справами і депутата облради Олега Сиротюка, підвищити посадові оклади працівникам на 70% без додаткового фінансування або оптимізації неможливо. Він посилається на постанову Кабінету Міністрів № 951 від 15 липня 2026 року, яка передбачає підвищення з 1 січня 2027 року:
Олег Сиротюк. Суспільне Тернопіль
«15 липня вийшла постанова, якою задекларовано підвищення зарплат в сфері культури з 1 січня 2027 року на 70 відсотків. Це вагомий крок, адже сфера культури, як завжди, в нас в державі недофінансована. Люди працюють за мізерні заробітні плати. У сфері культури багато посад мають посадові оклади нижче мінімальної заробітної плати.
4 тисячі, 5 тисяч, 6 тисяч гривень при тому, що мінімальна заробітна плата в 2026 році це 8 тисяч 647 гривень. І щоби виплатити їм відповідну зарплату, керівництво, відповідно до законодавства, мусить доплачувати у вигляді премії до мінімальної заробітної плати».
За словами Сиротюка, окрім декларативного принципу підняти посадові оклади на 70%, постанова також рекомендує зробити це без збільшення бюджетного фонду.
«Тобто, якщо ми маємо з одної сторони необхідність підвищення посадових окладів, але зарплатний фонд не має зрости, то щоб одним працівникам підвищити заробітну плату, інші мають бути звільнені з роботи. Тобто, мають відбутися заходи із так званої оптимізації.
15 жовтня такий лист надійшов в наші заклади культури, що вони мають знайти механізми і можливості вивільнити одних працівників, зберігши зарплатний фонд без змін на наступний календарний рік. І за рахунок звільнення одних підвищити посадові оклади іншим. За рахунок збільшення бюджетних відрахувань з обласного бюджету, ця постанова не буде реалізована. Бюджет залишається той самий, зарплати треба підвищувати, але ресурсу немає. Фактично кожна установа зараз отримала план звільнення», — пояснює Олег Сиротюк.
Що кажуть в музеї Богдана Лепкого
До переліку закладів, які планують реорганізувати, увійшов музей Богдана Лепкого в Бережанах. Виконувачка обов’язків директорки Наталія Стрілець каже: зміна статусу може призвести до втрати досвідчених працівників і вплинути на роботу музею:
Наталія Стрілець. Суспільне Тернопіль
«Музей, перш за все, це унікальна колекція, передана доктором Смиком, тому що в основі колекції — матеріали з особового архіву. Це раритети, прижиттєві видання, фотографії, рукописи. І єдиний музей, який дозволяє пізнати Богдана Лепкого як художника.
Впродовж років все це опрацьовували, ці факти вводили в науковий облік ці факти. На сьогодні музей має вже налагоджені контакти із музеєм-архівом Наукового товариства імені Шевченка в Нью-Йорку, з архівом Ягелонського університету, де зберігають особову справу Богдана Лепкого. І це дозволяє нам пролити нові факти, доповнити вже знане, співпрацюючи з цими установами. Це багаторічна робота саме працівників музею».
Музей Богдана Лепкого у приміщенні Бережанської ратуші. Суспільне Тернопіль
За словами Наталії Стрілець, якщо музей стане відділом іншої установи та скоротить працівників, він не зможе повноцінно працювати.
«Якщо приймуть рішення про створення відділу, а не самостійного музею, це, перш за все, втрата кадрів, досвідчених працівників, які тут віддали роки роботи, які діють не тільки за своїм профілем, прописаним в посадовій інструкції. Це маленький музей — штаті вісім людей, а тепер, враховуючи декретні відпустки, працює шість», — розповіла в.о. директорки музею.
За її словами, попри невелику кількість працівників, вони суміщають обов’язки:
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Тут немає, що бухгалтер сидить тільки і рахує. Треба — допомагає з майстер-класом, треба — пильнує відвідувача в залі. Наглядач не тільки пильнує експозицію, а й проводить для менших дітей уроки, тому що є стаж педагогічної роботи, педагогічна освіта і великий багаж за плечима. Тут директор не тільки керує, а й проводить екскурсії, якщо є такий запит.
Фондовик не тільки описує колекцію, але теж залучений до вивчення експонатів. І сьогодні цих людей, з цим набутим досвідом і набутими знаннями просто ставлять перед фактом, що вони можуть бути непотрібні. Якщо буде відділ, то це буде набагато менша кількість ще від тої дещиці, що є. І вже не буде можливості показати той якісний культурний продукт, щоби він йшов на загал. Музей просто загубиться».
Як до змін ставляться в Бережанах
Бережанка Марія Даців багато років співпрацює з музеєм Богдана Лепкого. Вона працювала педагогинею місцевої гімназії, яка носить його ім’я, та побоюється, що після реорганізації музей втратить самостійність.
Марія Даців. Суспільне Тернопіль
«Чомусь так виходить, що оптимізація в нас завжди виходить погіршення ситуації. Наприклад, Бережанська гімназія, яка в 1991 році була створена. Її почали оптимізувати, в результаті вона розмилася, тому що об’єднали дві школи. Колектив розмився, і той дух зник. Дух поєднання свободи і відповідальності, гідності. Тоді це вже не та гімназія, як і той музей.
Музей [Лепкого] є в переліку музеїв України. І коли ти його там шукаєш, то ти його відшукаєш. А коли буде оптимізація, ти відшукаєш тільки краєзнавчий Тернопільський музей. Все, тут нема вже музею Богдана Лепкого. Недавно я спілкувалася з моїми польськими друзями в Гданську, то вони з усіх письменників знають Богдана Лепкого і кажуть, що приїдуть в Бережани в цей музей, тому що він працював на порозуміння між поляками і українцями, що дуже важливо», — розповіла Марія Даців.
Міський голова Бережан Ростислав Бортник каже, що місцева влада прагне зберегти нинішній статус музею:
Ростислав Бортник. Суспільне Тернопіль
«Для нас важлива сама постать Богдана, Левка Лепкого, їхнього батькаСильвестр Лепкий був українським письменником, священником УГКЦ, громадсько-політичним і культурним діячем.. Якщо обласна рада наважиться ліквідувати цей заклад, то хай би краще передала його нам, якщо вони неспроможні профінансувати таку структуру. Будемо шукати різні способи, може, щось оптимізовувати, може, щось модернізовувати. Щоб саме в нашій громаді залишився цей музей».
Краєзнавець із Донеччини Володимир Березін переїхав до Бережан на початку повномасштабної війни. Відтоді співпрацює з музеєм Лепкого й виступає за збереження його самостійності.
Володимир Березін. Суспільне Тернопіль
«Для нас цей музей як рідний дім і ми вважаємо, що не може бути часткою якоїсь іншої структури. Це унікальна структура і вона показала за всі п’ять років, що ми тут є, вона показала, що вона працює на всю Україну через наших переселенців. Ми робили разом зустрічі про видатних людей Донеччини: і ШаповалМикита Шаповал — український політичний і громадський діяч, публіцист, соціолог, поет, за фахом лісник. Член Центральної Ради., і Чернявський. І все це так переплітається через історію Галичини.
Тут постійно проводять виставки, зустрічі. І Миколаїв був, і Одеса була, і Марганець був, і Луганщина, і багато-багато інших країв України. Я вважаю, пощастило, що у вас є така структура, мітка, яка через Лепкого збирає все, що пов’язане з культурою, літературою, мистецтвом всієї України. І ні в якому разі не можна зараз якось дьоргати, щось змінювати отак демонстративно. Треба тільки допомагати», — каже краєзнавець.
Що пропонують в обласній адміністрації
За словами начальника обласної військової адміністрації Тараса Пастуха, оптимізація має стосуватися управлінського апарату закладів культури:
Тарас Пастух. Суспільне Тернопіль
«Для прикладу: в нас є обласний краєзнавчий музей і в нас є декілька таких менших музеїв: Лепкого, Курбаса. Кожен із цих музеїв має окрему юридичну особу, мають бухгалтерів, касирів, проводять ті чи інші закупівлі. І це не про діяльність самого музею. Це не про тих людей, які наповнюють фонди, які їх оберігають.
Тому спілкувалися з цими установами, щоб повернутися до попереднього варіанту — що вони можуть бути відділами нашого обласного краєзнавчого музею, коли він може надати їм методичну, експертну підтримку своїми фахівцями, а ті люди, які працюють в цих музеях, будуть займатися своєю музейною справою».
На сесію обласної ради також винесли розпорядження про реорганізацію обласної бібліотеки для дітей і обласної бібліотеки для молоді, приєднавши їх до обласної універсальної наукової. Депутати його підтримали.
«На обласному бюджеті три бібліотеки, які знаходяться в Тернополі. Це також три окремих юридичних особи, де є директори, купа заступників і бухгалтерів. І це не про бібліотечну справу. Бо коли ти їх запитуєш, наскільки обновилися фонди наших бібліотек, а це десятки, інколи сотні книг за рік. Але людей, які все це обслуговують, в наших трьох бібліотеках працює понад 200 людей», — описує ситуацію очільник військової адміністрації.
За попередніми розрахунками, які навів Тарас Пастух, на виконання постанови для закладів культури потрібно орієнтовно 130 мільйонів гривень. За його оцінкою, після оптимізації управлінського персоналу додатково в обласному бюджеті знадобиться близько 50–60 мільйонів гривень.
Чого побоюються керівниці бібліотек
Плани реорганізації 9 листопада обговорили на засіданні постійної комісії обласної ради з питань культури. На нього прийшли представники двох бібліотек, які з 1 січня 2027 року планували приєднати до Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Директорка обласної бібліотеки для дітей Надія Новіцька побоюється, що після об’єднання буде складніше ухвалювати рішення та подавати грантові проєкти:
Надія Новіцька. Суспільне Тернопіль
«Коли ми об’єднаємося в одну установу, це буде бюрократія. Я не зможу приймати рішення, наприклад, в своїй бібліотеці, якщо не погоджуся з керівником тієї бібліотеки. Ми не зможемо написати грант чи проєкт. Ми будемо між собою дискутувати постійно щодо прийняття рішень по певних документах».
Обласна бібліотека для молоді від вересня 2025 до вересня 2026 року залучила майже півтора мільйона гривень грантових коштів, розповіла її директорка Леся Гук. Вона побоюється, що після реорганізації грантодавці не захочуть фінансувати бібліотечні проєкти. За її словами, у закладі вже переглянули структуру та підготували новий штатний розпис.
Леся Гук. Суспільне Тернопіль
«Ми скоротили п’ять секторів, об’єднали два відділи. Ми скоротили посади і зекономили 3 мільйони 800 тисяч гривень. Проєкти нових штатних розписів із першого січня 2027 року ми подали на розгляд департаменту культури. Це, як нам зазначили, хороший результат, над яким ми попрацювали, над оцією оптимізацією, щоб зберегти бюджетні кошти. І все. Тишина.
І минулого четверга викликають нас: ″Вас об’єднують″. Без пояснення. Об’єднують в одну бібліотеку. Яка структура? Ми розуміємо, що таке філія. Ми знаємо, що не буде 150 людей в об’єднаній структурі. Це буде масове скорочення, масове вивільнення. Ми мусили це донести нашим колективам, тому що ми мали готуватися до створення ліквідаційних комісій і таке інше», — розповіла Леся Гук.
Які посади планують скоротити
Заступник директора обласного департаменту культури Ігор Кульчицький розповів, що станом на 1 жовтня 2026 року бібліотека для дітей мала 42 штатні одиниці, сім із яких були вакантними. Штатна чисельність бібліотеки для молоді становила 56,5 одиниці, з них сім — вакантні.
Ігор Кульчицький. Суспільне Тернопіль
«На утримання обласної бібліотеки для дітей в 2026 році з обласного бюджету передбачено 7 мільйонів 569,4 тисячі гривень, з яких 7 мільйонів 196, 2 тисячі гривень спрямовані на оплату праці і нарахування працівників. На утримання обласної бібліотеки для молоді — 10 мільйонів 486, 7 тисячі гривень. З яких 9 мільйонів 500 тисяч гривень спрямовано на оплату праці з відповідними нарахуваннями на оплату праці.
Заплановані заходи дозволять зменшити кількість штатних одиниць. Перш за все тих, які зараз вакантні: заступника директора — чотири штатні одиниці, заввідділом — три, завсектором — три, головний бухгалтер — дві, один бухгалтер, провідний редактор, художник, касир — дві штатні одиниці і одна штатна одиниця — електрик», —
Зрештою, на засіданні комісії обласної ради з питань культури рішення про реорганізацію музеїв не підтримали, на відміну від питання реорганізації бібліотек. На сесії обласної ради 10 листопада депутати проголосували за приєднання двох бібліотек — для дітей і для молоді — до обласної універсальної наукової.
