«Найважче — бачити біль людей»: подружжя з Тернопільщини про роботу у ритуальній сфері

За інформацією: Суспільне Тернопіль.

Анна Войцехова. Суспільне Тернопіль

«Було страшно, і навіть зараз ми переживаємо, бо розуміли перед самим відкриттям, що це відповідальна справа. Враховуючи те, що ми молоді, можливо, не до кінця знаємо якісь похоронні традиції і так далі, переживали, що це дуже відповідально, але вирішили спробувати», — зазначив Вадим Войцехов.

Вадим Войцехов. Суспільне Тернопіль

Про свій перший робочий день Анна розповідає так:

«Ми завезли весь товар, труни, хрести, необхідну ритуальну атрибутику, виставили і поширили рекламу по групах, але так ще магазин не був відкритий. 8 година ранку. Я вдома, дзвінок, Вадима немає на місці, люди стоять під магазином, потрібно купити труну. Зима, холодно. Я не знаю, що робити, збираюся. До магазину я приїхала аж за 30 хвилин, люди мене чекали під магазином, було дуже соромно. Я дуже вибачалася, коли згадую цю ситуацію, перед людьми соромно, але вони були задоволені і дякували за нашу роботу».

Анна Войцехова. Суспільне Тернопіль

Вадим розповідає, бували випадки, коли людей дивував їхній вік.

«Згадаю одразу випадок життєвий, який у нас був. Дзвонить телефон. Ніч. Аня піднімає трубку, чоловік каже: “Я перепрошую, але дайте трубку батькам”. Ми поїхали тоді до магазину, ми організували поховання, все було добре».

Вадим Войцехов. Суспільне Тернопіль

Робота ритуальної служби не закінчується за дверима магазину. Частину дня подружжя проводить у дорозі, виконуючи послугу доставки необхідних похоронних речей.

«Ця професія навчила нас відповідально ставитися до тої роботи, яку ми виконуємо. Через те, що ми розуміємо, що в нас немає права на помилку, через це відповідальності навчились найбільше», — розповів чоловік.

Подружжя. Суспільне Тернопіль

Вадим говорить, планують розвивати свій бізнес і надалі.

«Ми себе бачимо в цій сфері через 5–10 років, через те, що ми завжди стараємося розвиватися, збільшувати перелік наших послуг і стараємося завжди вдосконалювати себе в цій сфері».

Анна і Вадим у магазині. Суспільне Тернопіль

Подружжя також має прощальний зал у Волочиську. Тут вони допомагають родинам підготувати церемонію прощання з померлими.

Прощальний зал у Волочиську. Суспільне Тернопіль

«Ми перебуваємо в нашій прощальній залі — це місце, де люди можуть провести гідно в останню путь свою близьку людину та попрощатися з нею. Найважче в цій роботі — це бачити щодня біль людей та їхні сумні очі», — зазначає Анна Войцехова.

Анна Войцехова пише напис на табличці. Суспільне Тернопіль

«Для мене також. Особисто згадую найперші моменти, коли люди приходили до нас в магазин, то мені найважче завжди було зустрітися поглядом з тою людиною, яка понесла якусь втрату, і підібрати найперші слова, коли людина заходить. Це було для мене важко, але я розумію, що це все приходить з досвідом», — зазначає Вадим Войцехов.

Вадим і Анна. Суспільне Тернопіль

Анна та Вадим розповідають, що з часом навчилися контролювати власні емоції та знайшли підхід до людей, які втратили своїх рідних.

«З людьми потрібно спілкуватися дуже обережно і спокійно, бо кожна людина на біль та втрату реагує по-своєму. Завжди хочемо вислухати людину і, загалом, допомогти з організацією поховання, щоб в такий важкий момент ми мали змогу хоч трішки полегшити їй цей день», — говорить Анна.

Анна Войцехова. Суспільне Тернопіль

«Професія ритуальника — це не просто організація поховання. В певній мірі потрібно бути психологом, тому що, коли людина приходить, ти маєш прочитати її і зрозуміти, як тобі правильно з нею спілкуватися. Когось, можливо, потрібно словесно підтримати, а з кимось — помовчати», — розповів Вадим Войцехов.

Бути подружжям і партнерами в бізнесі не складно, діляться Вадим і Анна. Подружжя говорить, що спільна справа лише зміцнила їхні стосунки.

«Працювати, як подружжю, легко, через те, що ми розуміємо одне одного з пів слова, і в першу чергу це довіра. Я довіряю Ані, а вона довіряє мені, і я знаю, що ту роботу, яку я їй довірив, вона зробить найкраще, і так само вона щодо мене», — говорить власник ритуальної служби.

Подружжя біля магазину. Суспільне Тернопіль

«Взаєморозуміння — це найголовніше. Підтримка одне одного і, звичайно, любов, без любові ми б не змогли бути 24 на 7 разом», — повідомила власниця ритуальної служби.

Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

Новини Тернополя