За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Наметовий табір. Суспільне Тернопіль
Дарія Джура приїхала зі Львова. Взяти участь у таборі їй запропонувала подруга.
Дарія Джура, учасниця табору. Суспільне Тернопіль
"Мені дуже подобається вечірня ватра. Смуга перешкод теж була класною. Я думала, що буде дуже тяжко, але, якщо зібратися, то все можливо. Смуга перешкод націлена більш на командну роботу.
Спершу ми мали пройти так звані лижі, де нам усім разом потрібно було пересуватись, гуртуватися. Після цього було випробування в лісі, також переходили на канатах, переповзали через лисячу нору. Останнє наше завдання було пірнути в озеро", — говорить Дарія Джура.
Учасники виконують завдання пірнути у воду. Суспільне Тернопіль
Олексій Цехмейструк на псевдо Фантом прибув із Вінницької області. У вишкільному таборі бере участь уперше.
Олексій Цехмейструк, учасник табору. Суспільне Тернопіль
"Мені давно не вистачало якихось фізичних випробувань. Дуже добре проводити час у лісі, тут навіть спати легше — чистіше повітря. Подобається велика ватра, яку ми розпалюємо, сидимо біля неї, співаємо пісні. Ось це найбільше припадає до душі", — сказав Олексій Цехмейструк.
Одне з завдань для команди таборовиків. Суспільне Тернопіль
Ройова на псевдо Вир у таборі "Лисоня" бере участь утретє. Її команда складається з шести учасників. Дівчина розповіла про обов’язки ройового.
Вир, ройова вишкільного табору “Лисоня” імені Івана Гавдиди. Суспільне Тернопіль
"Ройовий відповідає за стан здоров’я учасників табору, за їхній психологічний стан та командну роботу, за співпрацю з іншим роєм, а також за вчасне виконання усіх завдань для таборовиків. В нас було відео, де я описувала, що ройовий — це як друга мама в таборі. Тому за будь-яких проблем звертаються до нього і він намагається їх вирішити", — зазначила ройова табору.
Кожен день у таборі має свою тематику, розповіла керівниця ланки інструкторів Олександра Сухорукова.
Олександра Сухорукова, керівниця ланки інструкторів. Суспільне Тернопіль
"Наприклад, перший день мав таку точку: "Радій, що ти є, і що твій шлях нескінченний". Це означало, що табір лишень почався. Це був адаптаційний день. Учасники дізнавались про правила табору, про оборону, про нашу організацію.
Наступний день був: "Убий все, що хоче твого упадку". До нас приїжджали інструктори і ми проводили заняття з домедичної допомоги, мінної безпеки, гутірки з вербування. А сьогодні день: "Стрімись до вершини, подай руку тим, хто має тугу за летом". Це командний день", — каже Олександра Сухорукова.
Учасники вишкільного наметового табору “Лисоня” імені Івана Гавдиди. Суспільне Тернопіль
Табір "Лисоня" заснував Іван Гавдида на початку 2000-х років, розповіла комендантка табору Світлана Гаврих.
Світлана Гаврих, комендантка табору. Суспільне Тернопіль
"Лисоня — це вишкільний наметовий табір, який ми проводимо на одному місці. Зараз перебуваємо на таборовій оселі Соколиця. Це місце обрали не випадково, тому що тут проводять багато пластових таборів, МНКівських таборів, тобто, це місце гарту духу і тіла", — зазначила Світлана Гаврих.
За її словами, останні три роки табір має етнографічну складову, спрямований на збирання українського фолькльору.
Що відомо про Івана Гавдиду
Іван Гавдида — український громадсько-політичний діяч. Народився 20 вересня 1966 року в селі Саранчуки на Тернопільщині.
Напередодні грудневого референдуму 1991 року Іван Гавдида з агітаційною групою від Бережанського району їздив на Дніпропетровщину. Був депутатом Бережанської райради першого демократичного скликання від Саранчуківського виборчого округу. 1991 року вступив до Демократичної партії України. Член Пласту з 1990 року. А 1992 року Іван Гавдида був у числі співзасновників Пластового Куреня "Вовча Ліга". Із 1992 року — курінний "Вовчої Ліги", від 1997 року — Голова Ради Честі Пластового Куреня "Вовча Ліга", від 1997 року — голова Станичної Ради станиці Тернопіль. Багаторічний комендант пластових таборів та вишколів.
1995 року вступив до Конгресу Українських Націоналістів, згодом очолив Тернопільську обласну організацію КУН. Був членом Центрального Проводу КУН. Також був членом Головного Проводу ОУН. У 2000 році на десятому Великому Зборі ОУН його обрали заступником Голови Проводу ОУН. У Проводі відповідав спочатку за молодіжний сектор, а потім за вишкільну роботу.
Іван Гавдида був ініціатором створення і лідером Координаційної ради державницьких організацій в Україні. 1998 року став одним із ініціаторів створення Молодіжного Конгресу Українських Націоналістів. Ініціював в Україні проведення науково-практичних конференцій з проблематики національно-визвольного руху, виборчих технологій. 2001 року його обрали директором Центру національного відродження імені Степана Бандери в Києві.
У 2002 році Івана Гавдиду обрали депутатом Тернопільської обласної Ради від Бережанського виборчого округу. Був керівником фракції "Наша Україна" в обласній Раді. Із 2002 року — заступник голови Тернопільської обласної організації Українського Народного Руху (з 2003 року — Української народної партії). Він був одним із редакторів "Бюлетеня Проводу ОУН", лектором Міжнародного республіканського інституту. Учасник і організатор патріотичних заходів у різних регіонах України.
На Тернопільщині 2026 рік проголосили роком чотирьох діячів: Івана Франка, Івана Гавдиди, Богдана Гаврилишина, Іванни Блажкевич, а також роком українського кіно. Таке рішення прийняли депутати 11 березня на п’ятому пленарному засіданні восьмої сесії обласної ради сьомого скликання.
