На Тернопільщині останніми роками можна помітити обміління малих річок, ставків та інших водойм.
В окремих місцях вода відступає від берегів, а деякі ділянки русел пересихають.
Про причини таких змін розповів кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри екології та охорони здоров’я Західноукраїнського національного університету Олександр Бондар.
У своєму дописі науковець зазначає, що на водність річок одночасно впливають природні та антропогенні чинники. Серед них — зміни клімату, підвищення температури, тривалі періоди спеки та посухи, малосніжні зими, зміна характеру опадів, а також діяльність людини.
«Підвищення температури сприяє випаровуванню води. Тривалі періоди спеки та посухи зменшують водність річок і природне поповнення водойм», — пояснює Олександр Бондар.
Впливають на стан водойм і зміни земель та природних екосистем. Осушення боліт, деградація заплав, знищення природної рослинності, розорювання земель та ущільнення ґрунтів змінюють природний рух води.
«Річка починається не лише в руслі. Її водність залежить від усього водозбірного басейну — лісів, луків, боліт, ґрунтів, сільськогосподарських угідь та населених пунктів», — наголошує науковець.
Ще одним чинником Олександр Бондар називає надмірне водокористування. Забір води для потреб населення, промисловості та сільського господарства може посилювати дефіцит водних ресурсів, особливо в посушливі періоди.
Для Тернопільщини проблема є особливо важливою, адже область має густу мережу малих річок і потічків, які живлять більші водотоки — Серет, Стрипу, Золоту Липу, Коропець, Ікву та інші.
На думку науковця, для збереження водних ресурсів необхідно відновлювати природні заплави та водно-болотні угіддя, зберігати прибережну рослинність, збільшувати водопроникність ґрунтів і раціонально використовувати воду.
«Річка не зникає раптово — спочатку змінюється весь ландшафт, який її живить. Тому захист води — це не лише очищення русла, а насамперед збереження здорового водозбірного басейну», — зазначає Олександр Бондар.
