За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Комбайн у полі/фото ілюстративне. Суспільне Тернопіль
На сьогодні аграрії Тернопільщини намолотили понад півтора мільйона тонн зерна. Про це Суспільному повідомив директор обласного департаменту сільського господарства Володимир Стахів. Цьогоріч урожайність на 8 центнерів з гектара менше, ніж минулого року. Однак збути урожай можуть не всі, через проблеми з експортом і низькою закупівельною ціною на зерно, продукцію тримають на складах, розповів один із аграріїв Володимир Захарчишин. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький говорить, основний логістичний шлях для вивезення зерна за кордон заблокований через постійні російські атаки.
Володимир Захарчишин — аграрій із Чортківського району. Чоловік говорить, підприємство мале, мають в обробітку 250 гектарів. Більшість продукції зараз зберігають на складах, адже через проблеми з експортом і низьку закупівельну ціну по Україні продати її не можуть.
«Ми продаємо трейдерам, трейдери далі мають свої проблеми. Ми продали те, щоб мати обігові кошти. Решту заклали в склади, склади стоять повні, двері ледве закриваються, а задоволення від пройденого року дуже мало — і фінансового, і морального.
Мали горох — продали горох, маємо трохи обігових коштів. Тепер трішки продали ячменю на пиво пивоварам, ще вони щось трішки заплатили. Плану Б як такого немає, ми занадто малі, щоб робити грандіозні рішення. Надія завжди вмирає останньою».
Володимир Захарчишин. Суспільне Тернопіль
Аграрій з Тернопільщини Іван Бойко повідомив, мають 400 гектарів для посівів.
«Ми маємо небагато зерна, але ми стикаємося, ми маємо законтрактовано, але стикаємося з такою проблемою, як відсутність транспорту. Транспорт відсутній, а навіть якщо він є — то черги по тижневі на кордоні українсько-польському і крім цього, що є черга, щоби перейти кордон, потім на польській стороні потрібно ще чекати на електронну пломбу.
Тобто машина по півтора тижня мінімум чекають на те, щоби пройти через кордон. А ми розуміємо, що машин і так обмаль. Ми чекаємо, поки нам дадуть транспорт. Ми невеличке господарство, самі не експортуємо, працюємо з логістом, логіст прикладає максимум зусиль, щоб знайти транспорт, але його просто немає».
Іван Бойко. Суспільне Тернопіль
Аграрний сектор України орієнтований на експорт, більше 70% продукції вивозять за кордон, розповідає міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. За його словами, основний логістичний шлях для експорту зерна, а це чорноморські порти, заблокований через постійні російські атаки.
«На вересень вдалося експортувати близько 50% від потреби. Це ще недостатньо, але це вже більше, ніж в серпні. У серпні цей показник був 33%. Тому в фокусі на подальші розвиток всіх доступних шляхів експорту, в тому числі розблокування глибоководних портів Чорноморських, які є в Україні, щоб цей показник зростав. До того моменту є програми, які націлені на підтримку можливостей по зберіганню зібраної продукції.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Мінагрополітики зібрали сумарно понад 45 мільйонів доларів на програми по підтримці тимчасових засобів зберігання в таких рукавах. Заявки приймаються в державному аграрному реєстрі. Є план, як не допустити псування продукції. І знову ж поки ця продукція зберігається, продовжується робота, щоб збільшити можливості експорту, в тому числі з геополітичними партнерами».
Тарас Висоцький. Суспільне Тернопіль
Тарас Висоцький говорить, оскільки складніша логістика та довший маршрут експорту зерна затратний, а грошей на це немає, звернулися до Єврокомісії з проханням про часткову компенсацію. Відповідну правку аграрний комітет подав і до бюджету на 2027 рік.
«Це також може дати потенційно плюс один мільйон тонн в місяць. Більше також не дасть, але це вже було би 40% з тої додаткової потреби, яку ми маємо закрити. І третій шлях – це покращити ефективність існуючих шляхів. Цей шлях дасть своїх 10-15%, але це також буде корисно».
Директор обласного департаменту сільського господарства Володимир Стахів повідомив, що аграрії Тернопільщини на сьогодні намолотили понад півтора мільйона тонн зерна. За його словами, зернові культури зібрали на площі понад 291 тисячу гектарів, а це 66% від площі збирання. Середня врожайність — понад 54 центнери з гектара, це майже на 8 центнерів з гектара менше, ніж минулого року.
З проблемами стикаються не лише аграрії, які вирощують зернові культури. Юрій Пудлик — підприємець з Козови. Чоловік повідомив, зараз будує овочесховище на 7 тисяч тонн. Для цього співпрацюють з державним банком. Оскільки холодильне обладнання для овочесховищ дороговартісне, а компенсації за його придбання немає.
«В постанові Кабміну №1008 від 23 вересня 2021 року сказано, що за рахунок держави компенсація холодильного обладнання для картоплесховищ. Але б хотілося, щоб компенсація була і для овочесховищ. Тому що дуже великі кошти вкладаються. Обладнання є багато вітчизняного, але в основному це іноземне виробництво, воно дороговартісне і якщо наприкінці 2024 року, коли ми зробили кошторис, було 121 мільйон, то на сьогоднішні гроші — це вже майже плюс 200 мільйонів».
Юрій Пудлик. Суспільне Тернопіль
Тарас Висоцький зазначає, з початку цього року прийняли рішення про надання грантів на будівництво овочесховищ до 10 мільйонів гривень. Ці гранти мали запустити із серпня, однак через брак коштів відклали запуск програми до лютого.
«Щоби не попали підприємці в ситуацію подання заявки, а потім внесення свого внеску, а потім це не заморозилося, нам довелося прийняти рішення про перенесення запуску цієї програми. В лютому вона точно запуститься.
В проєкті бюджету внесено урядом є окрема стрічка — гранти для сільгосппідприємств і там передбачено 675 мільйонів гривень. Це якраз гранти сади, теплиці і ці речі. Тому гранти на ці об’єкти будуть, але це гранти на нові. Чи можливо запустити програму компенсації? Це треба додаткові кошти, в принципі це можливо зробити, бюджет ще не прийнятий, ми звернемося в профільні асоціації, хай дадуть розрахунок»
Міністр Тарас Висоцький повідомив, щоб полегшити роботу аграріїв змінили критерії бронювання працівників сільгосппідприємств. Вдвічі знизили річний дохід, який мають мати агропідприємства для подачі на статус критично важливого, — з 40 мільйонів гривень до 20 мільйонів гривень, також тепер потрібно мати в обробітку не 1000 гектарів, а від 200 гектарів.
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Володимир Гевко розповів, в проєкті бюджету на 2027 рік на агросектор заклали більше грошей, ніж торік.
«Цьогоріч в бюджеті було більше мільярда гривень збільшено на всі програми, які стосуються підтримки агросектору. На форумі ми якраз представили ті показники, які були збільшені, щоб аграрії побачили, в яких напрямках вони можуть працювати, де буде фінансування, яке вже закладено в проєкті бюджету.
Ми маємо сподівання, що ці правки будуть проголосовані і увійдуть в основний документ держбюджету на 2027 рік. Є ряд поправок і ряд статей, які спрямовані на підтримку розвитку тваринництва, заготівель. Є програми, які будуть сприяти розвитку садівництва, ягідництва, зберігання, на побудову нових складів, які будуть давати можливість зберігати агропродукцію і є ряд інших програм, які були подані як пріоритетні для аграріїв і були внесені в держбюджет».
Володимир Гевко. Суспільне Тернопіль
Ще одна проблема, з якою стикаються аграрії — брак кадрів. Директор обласного центру зайнятості Микола Городецький розповів, як допомагають закрити вакансії в агропідприємствах Тернопільщини.
«До нас з початку 2026 року звернулися і подали на 1500 вакансій з агросектору і ми успішно укомплектували 1200 вакансій. На сьогодні центр зайнятості має дуже багато програм, зокрема — це нова програма “Власна справа 2.0”, де ми можемо надавати гранти в розмірі до 2,5 млн гривень, також ми можемо навчати та перенавчати людей різним професіям, ми видаємо ваучери-сертифікати в розмірі 32 тисячі 260 грн, а також зараз діє програма перенавчання жінок так званим “чоловічим професіям», де також надаємо 32 тисячі гривень і ми вже на сьогодні маємо 75 жінок в області, які перенавчилися, 15 дівчат навчилися на трактористок.
Також ми займаємося пошуком роботи, є портал вакансій, де ми укомплектовуємо всі вакансії і працюють офіси «Зроблено в Україні», де ми надаємо безкоштовні консультації, глибокі у всіх цих напрямках.
Також ми маємо багато компенсацій, зокрема це за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю — це до 160 тисяч гривень, на сьогоднішній день ми вже маємо більше 30 облаштованих місць в нашій області. І також для бізнесу за працевлаштування різних категорій громадян: люди на обліку, люди з інвалідністю, учасники бойових дій, ВПО. Тут ми маємо компенсації від 20 до 100 тисяч гривень, в залежності від того, які ці люди».
Микола Городецький. Суспільне Тернопіль
