Відео дня
Кому присвячений пам’ятний знак?
На граніті викарбували імена та прізвища дійсних членів Наукового товариства імені Тараса Шевченка (надалі НТШ – прим. авт), які є уродженцями Тернопільської області й були обрані в організацію до 1940-го року. Це психологи, політичні діячі, філологи, історики, письменники, мовознавці, фольклористи, педагоги, краєзнавці, винахідники тощо. Загалом на камені зафіксували 34 науковців.
– За статутом НТШ, є поділ на звичайних, дійсних та почесних членів товариства. Дійсним можна стати тільки тоді, коли людина збагатила науку серйозними розробками і має відповідну характеристику. Це високий ступінь членства у нашій організації. Для порівняння, сьогодні в Україні є приблизно 3000 членів Наукового товариства імені Тараса Шевченка. З них лише 200 – дійсні, тобто їх доволі мало. У нас на Тернопільщині є орієнтовно 500 членів НТШ, але маємо лише 12 дійсних, які ще живі. Інші, на жаль, відійшли у вічність… – розповідає голова тернопільського осередку НТШ Михайло Андрейчин.
Товариство, за словами пана Андрейчина, заснували 11 грудня 1873 року. Це одна з найстаріших наукових громадських організацій України, яка у 2023 році відзначає 150-у річницю. Всього вона має п’ять періодів розвитку. На пам’ятному знакові з’явились діячі – уродженці нашої області, які жили й працювали упродовж перших трьох періодів. Це проміжок між 1873 і 1892 руками, від 1913 року і до початку Першої світової війни, а також від 1914 до 1945 року (закінчення Другої світової війни). Ці люди, додає пан Андрейчин, мають багато наукових досягнень і прославили державу.
Встановили знак за кошти меценатів
Ідею встановлення пам’ятного знаку запропонував Михайло Андрейчин, як очільник Тернопільського осередку НТШ. Говорить, що ініціативу підтримали й інші члени товариства. Вважали за необхідне таким чином відзначити річницю створення їхньої організації, яка відіграла важливу роль у створенні української держави і нації. Аби реалізувати ідею, звернулись до ректора педагогічного університету в Тернополі, де на факультеті мистецтв є спеціалізація «Скульптура».
– Автори монументу – завідувачка кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Марія Маркович та народний художник, професор кафедри Роман Вільгушинський. Я з ними зустрічався, розповів про своє бачення пам’ятного знаку та показав ескіз. З мистецького погляду, це не є складна робота. Тому її виготовили пані Марія і пан Роман на факультеті, разом з помічниками. Вони втілили в життя те, про що попросило товариство. Тому їхній внесок дуже великий, – зауважує Михайло Андрейчин.
Встановили пам’ятний знак, додає він, за кошти меценатів і членів Тернопільського осередку НТШ.
– Особисто я збирав гроші від добрих людей – меценатів. Трохи долучилося місто, але здебільшого профінансували пам’ятний знак благодійники. Також дали кошти члени товариства. Суми були невеликі, але це дозволило таки реалізувати нашу ідею. Цей пам’ятний знак не дорогий, – пояснює.
Офіційно відкрити пам’ятний знак біля обласної наукової бібліотеки хочуть якнайшвидше, говорить голова тернопільського осередку НТШ. Однак, конкретної дати пан Андрейчин наразі не може нам назвати. Пояснює, що слід узгодити захід в різних інстанціях і важко сказати, коли його проведуть.
Історична довідка
За інформацією Михайла Андрейчина на сайті організації, її історія розпочалася зі створення у Львові 23 грудня 1873 року Літературного товариства імені Т. Шевченка. Через 19 років його реорганізували в Наукове товариство імені Шевченка, яке швидко стало всесвітнім центром української науки і культури. На початку ХХ ст. воно фактично виконувало функцію Української академії наук в умовах бездержавності. Ініціаторами організації була група прогресивних діячів і меценатів Наддніпрянщини і Галичини у відповідь на репресії Росії щодо української науки.
Товариство мало три секції: Філологічну, Історично-філософічну та Математично-природописно-лікарську. Активізації його роботи посприяли Михайло Грушевський, Володимир Гнатюк, Іван Франко, Іван Верхратський і Володимир Левицький. У різні роки головами НТШ були вихідці з Тернопільщини – видатні вчені Олександр Барвінський, Степан Томашівський, Степан Щурат, Кирило Студинський, Володимир Левицький, багатолітнім секретарем – Володимир Гнатюк, серед дійсних членів – вчені світового рівня: фізики І. Пулюй і О. Смакула, біохімік І. Горбачевський, фізико-хімік Ю. Гірняк, правник С. Дністрянський, історик Микола Кордуба та інші.
НТШ створили власний секретаріат, бібліографічне бюро, музей, придбали два будинки, відкрили власну друкарню, палітурню і книгарню, побудували Академічний дім, який став університетом для студентської молоді. Також започаткували випуск періодики «Записки Наукового товариства імені Шевченка», «Хроніка Наукового товариства імені Шевченка» та праць окремих секцій Товариства і низки часописів. Товариство співпрацювало з-понад 500 науковими установами, товариствами і бібліотеками різних країн. З плином часу воно стало потужною державотворчою організацією, члени якої у своїх працях довели окремішність української мови, історії та етносу.
– Декілька разів тоталітарні режими розганяли Наукове товариство. А найкращих і найбільш активних дійсних членів піддавали репресіям, виселенню і навіть декого розстріляли, як нашого земляка Кирила Студинського. НТШ має колосальні заслуги. Воно науковими методами навело аргументи, що український народ окремий, має багату історію і право на державу. А українська нація – це не якийсь діалект, як нам нав’язували у свій час. НТШ має солідний стаж роботи і багато наукової «продукції», яка прославила Україну за її межами, – завершує Михайло Андрейчин.
Нагадаємо, що на березневій сесії Тернопільської обласної ради 2023 рік проголосили роком Наукового товариства імені Тараса Шевченка.
Читайте також:
У Тернополі відзначили 151-річницю від дня народження Соломії Крушельницької: фоторепортаж
На вулиці Сагайдачного відкрили стелу, присвячену Героям: фоторепортаж
Постамент, де стояв пам’ятник Пушкіну, загородили: ми дізналися навіщо
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.