За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Портрет Петра Медведика, авторства одного з його учнів. Суспільне Тернопіль
На Тернопільщині 22 жовтня відзначають 100-літній ювілей краєзнавця Петра Медведика. Він автор 16 книг та восьми сотень праць з літературного краєзнавства, етнографії, фольклору, бібліографії. У рідному селі Жабиня Петро Медведик за власний кошт встановив пам’ятник Тарасові Шевченку.
Петро Медведик народився в селі Жабиня на Тернопільщині у багатодітній сім'ї сільського війта, був десятою дитиною, розповіла сусідка родини, вчителька української мови і літератури у місцевій школі Ольга Шемчук:
Портрет Петра Медведика. Суспільне Тернопіль
"Батьки його були дуже добрі господарі. Колись на них казали "багачі". В них хата велика, гарна. Така з двома віконцями з одного боку, з другого. Подвір’я було гарне, ошатне, на ньому росла калина і дуже багато рожі. Тут завжди збиралися такі інтелігентні люди, лікарі, вчителі.
І Петро Костьович був одним із тих першопрохідців, які закінчили університет. Тут мало хто виходив з села. Люди займалися господаркою, а він мав такий потяг до науки. І не тільки Петро Костьович, а й ще один — Кобіль Омелян (математик — прим.). Вони здобули вищу освіту у Львівському університеті [імені Франка]".
Ольга Шемчук веде до місцевого храму і розповідає, що з книжок Петра Медведика школярі дізнаються про історію і традиції рідного краю.
Ольга Шемчук. Суспільне Тернопіль
"Це одна з місцевих пам’яток, яку описав у своїй книжці Петро Медведик. Це був оборонний замочок і отут спереду були отвори для гармат, якими оборонялися наші люди під час нападів турків і татар. Стіни мають півтора метра [товщини] — це був дуже міцний замок, тож там люди ховалися. А в 1636 році його переробили в церкву Вознесіння Господнього", — розповідає Ольга Шемчук.
Приїжджаючи до рідного села, Петро Медведик завжди навідувався до школи, в якій навчався, розповідає директорка закладу Ольга Галайко:
Ольга Галайко. Суспільне Тернопіль
"Він дуже любив дітей, зустрічатися з ними і розказувати багато. Йому було все цікаво: і про школу, і про дітей, і що в селі робиться. Така дуже цікава людина була".
Поруч зі школою — пам’ятник Тарасові Шевченку. Його на прохання та за кошт Петра Медведика виготовив скульптор Володимир Косовський, який був його другом упродовж багатьох років. Про це розповіла молодша донька краєзнавця Лариса Вишневська.
Пам’ятник Тарасові Шевченку біля школи в Жабині. Суспільне Тернопіль
"Коли тато вже трошки підзбирав коштів, він вирішив здійснити свою заповітну мрію — поставити в селі Жабиня коло школи пам’ятник Шевченку. Домовився зі своїм другом, той зробив ескіз. Тато подивився, йому сподобалось, тож вони завезли і безкоштовно поставили", — розповідає Лариса Вишневська.
Лариса Вишневська тримає в руках батькову вишиту сорочку. Суспільне Тернопіль
У Великому Глибочку поблизу Тернополя, в квартирі, де впродовж 47 років жив Петро Медведик, його доньки зберігають речі, які належали батькові. Лариса Вишневська показує татову вишиту сорочку:
"Її вишила його мама, коли він був ще парубком. Вишила з любов’ю і тому він завжди носив ту сорочку на всі свята, на всі концерти. Вона має особливий вид вишивки — низинкою. Сорочка була його натхненням протягом всього життя.
Коли він був юнаком, захопився малюванням. Він завів собі такий спеціальний блокнот, в якому робив замальовки, а потім вже пізніше перейшов до малювання картин".
Один із малюнків Петра Медведика — батьківська хата. Суспільне Тернопіль
На столі, за яким любив працювати Петро Медведик, — його літературно-краєзнавчі праці та дослідження. Лариса Вишневська каже, що її батько захоплювався збором пісень:
"В тому селі кожного року був пісенний фестиваль, на який приїжджали з різних сіл довкола Жабині. Воно було як центр творчості всіх цих людей. Він любив, як вони співали, брав собі зошит і записував пісні, які йому подобалися. І так почалося з того, що він списав свій маленький зошит, потім другий, третій, а потім вже їздив по цілій області і збирав, записував пісні від стареньких бабусь. Йому допомагали студенти Тернопільського педагогічного університету, бо він там викладав фольклор".
Фото з архіву Петра Медведика Суспільне Тернопіль
Фото з архіву Петра Медведика Суспільне Тернопіль
Фото з архіву Петра Медведика Суспільне Тернопіль
Фото з архіву Петра Медведика Суспільне Тернопіль
Фото з архіву Петра Медведика Суспільне Тернопіль
Фото з архіву Петра Медведика Суспільне Тернопіль
У творчому доробку Петра Медведика також "Казки західного Поділля", книги легенд "Євшан-зілля" та "Неопалима купина", дослідження творчості відомих діячів мистецтва та культури.
"Особливою його любов’ю була Соломія Крушельницька, якій він присвятив майже все своє життя. Це книжка одна і друга, які пов’язані із Соломією Крушельницькою. Він допомагав організовувати її музей в селі Біла, а потім там працював. Знав напам’ять, що там було і як, і він написав. Це книжечка його, а потім у співавторстві після його смерті видали книжку і презентували у Львівському музеї Крушельницької.
Все життя батько збирав свою бібліотеку. Там були твори і Франка, і Шевченка, і були такі специфічні книжки, які стосувалися драматургії, музики. Така бібліотека фактично в цілій області була тільки в нього", — каже Лариса Вишневська.
Книги авторства Петра Медведика. Суспільне Тернопіль
Ці книги, особисті речі та світлини планують передати до місцевого музею, у якому до 100-річчя Петра Медведика відкриють кімнату його творчості. Дещо раніше понад 700 книг із власної батьківської бібліотеки передали у фонд обласної універсальної наукової книгозбірні в Тернополі, розповіла донька Петра Ведмедика.
