За освітою Микита з позивним «Лис» — філолог-перекладач.
Воїн 105 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ з Тернопільщини Микита до війська працював у сфері ІТ— займався дата-аналітикою в компанії, що працювала на американському ринку.
«У збройні сили Микита потрапив за мобілізацією. Зізнається: думки про те, що доведеться служити зі зброєю в окопі, були. Водночас панічного страху він не відчував. Сподівався, що зможе застосувати свої знання там, де вони принесуть найбільшу користь», – зазначили у бригаді.
Микита опинився у 105-й окремій бригаді ТрО, в ремонтній майстерні безпілотників. Спочатку опанував основи роботи з дронами, а більшість технічних нюансів вивчав самостійно.
«Мені більше подобається саме робити дрони в будь-якому аспекті. Чи то їх збирати, чи то їх налаштовувати», — розповів Микита.
Його робота охоплює різні завдання: підготовку безпілотників, налаштування радіообладнання, паяння, допомогу колегам і навчання нових військовослужбовців. Нині він також тимчасово виконує обов’язки командира взводу. У його підпорядкуванні — люди, роботу яких потрібно організовувати й координувати.
Микита пояснює, що навантаження буває різним. Іноді робочий день минає спокійніше, а часом доводиться вставати серед ночі, щоб підготувати техніку до визначеного часу. У такі моменти кожен знає свою частину роботи, а спільними зусиллями команда швидко справляється із завданням.
За час служби Микита підготував тисячі безпілотників. Та найбільше його мотивує можливість побачити результат своєї праці.
«Коли ти бачиш відео з успішного виконання завдання, я розумію, до чого докладав зусиль», – поділився воїн.
Водночас «Лис» усвідомлює відповідальність за свою роботу. Від якості підготовки техніки залежить безпека тих, хто використовуватиме її на бойових завданнях. Тому разом із побратимами він шукає технічні рішення, які допомагають ефективніше використовувати обладнання та уникати його втрат через несправності.
Микита зазначає і роль командування у своєму становленні. За короткий час служби він отримав звання молодшого сержанта, а його роботу відзначили грамотою корпусу. Власні досягнення він пов’язує не лише з особистими зусиллями, а й із можливістю навчатися та розвиватися, яку йому дають командири.
У рідному для Микити Херсоні й досі мешкають його бабусі. Батько військовослужбовця також служить у лавах ЗСУ. Після завершення війни Микита планує повернутися до ІТ, побудувати власне майбутнє та створити сім’ю.
Тим, хто має цивільну технічну спеціальність і вагається щодо служби, «Лис» радить заздалегідь вивчати можливості різних підрозділів та обирати напрям, у якому зможе застосувати свої знання.
«Я би порадив добровільно йти саме туди і саме по тому напрямку, де ви можете і хочете», — зазначив Микита.
