У 40-ві роки минулого століття умови праці в радянському союзі стали жорсткішими і за найменшу провину працівник цілком міг бути позбавлений волі.
Ще один видом порушень трудової дисципліни вважалось недбале ставлення до трудових (службових) обов’язків, внаслідок чого було завдано шкоди державну майну.
“Так, вироком Народного суду Коропецького району Тернопільської області від 30.06.1946 року засуджено до 3 років позбавлення волі жителя с. Дубенка – Б., який, працюючи нічним сторожем в колгоспі ім. Хрущова, недбало ставився до своїх обов’язків та недогледів крадіжку двох коней з конюшні колгоспу. Схожим за змістом вироком Народного суду Монастириського району Тернопільської області від 04.06.1949 року засуджено до 1 року позбавлення волі конюха колгоспу ім. Чехова – Ч., оскільки останній своєю недбалістю допустив загибель ввіреного йому лоша. Водночас, окрім тюремного ув’язнення, з Ч. також стягнуто 800 крб (трохи більше тогочасної середньомісячної зарплатні) на відшкодування завданих ним збитків”, – йдеться у дописі Монастириського районного суду.
Окрему категорію правопорушників складали працівники (службовці), в діях яких вбачався умисел на присвоєння, розтрату чи крадіжку державного майна, оскільки в таких випадках їх очікувало значно суворіше покарання, подекуди у виді ув’язнення у виправно-трудових таборах строком до 25 років.
До прикладу, вироком Народного суду Монастириського району Тернопільської області від 31.10.1949 року засуджено до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах зі стягненням розміру завданої шкоди голову сільпо (сільське споживче товариство) с. Горожанка – Ш., який допустив нестачу в розмірі 2663,86 крб. Схожий за змістом вирок 09.10.1947 року винесено Народним судом Коропецького району Тернопільської області стосовно завідувача зливного пункту с. Яргорів – М. за розтрату 873 кг вершків та 759,5 кг сиру. Щоправда, окрім ув’язнення строком на 8 років, в М. також конфісковано усе належне йому майно.
