За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Відкриття Алеї Надії у Кременці 16 червня 2026 року. Суспільне Тернопіль
В Кременці на Тернопільщині 16 червня відкрили Алею Надії. Вона присвячена полоненим та зниклим безвісти військовим. Під час її відкриття двоє військових, які нещодавно повернулися з російського полону, зняли свої світлини зі стендів.
На стелі розмістили 68 фото полонених та зниклих безвісти військових з Кременецької громади. Ідея облаштувати алею належить рідним захисників, розповіла Суспільному фахівчиня із супроводу ветеранів та демобілізованих Наталка Хованець.
Наталка Хованець. Суспільне Тернопіль
“Цей задум з’явився у родин наших полонених та зниклих безвісти воїнів ще восени минулого року. І ось сьогодні він втілився в життя. Багато емоцій, рідним дуже важко. Кожен вірить, чекає, надіється”, — каже Наталка Хованець.
На відкритті Алеї Надії були військові, які повернулися з російського полону: Михайло Торчинюк та Василь Ніколюк. Вони зняли свої портрети зі стенду на Алеї Надії. Також присутнім був Віталій Войцехівський, який повернувся з полону раніше.
Михайло Торчинюк, Віталій Войцехівський і Василь Ніколюк — звільнені з полону військові Суспільне Тернопіль
Рідні зниклих безвісти і полонених військовослужбовців на Алеї Надії Суспільне Тернопіль
Рідні зниклих безвісти і полонених військовослужбовців на Алеї Надії Суспільне Тернопіль
Звільнений з російського пологну Василь Ніколюк тримає Прапор Надії Суспільне Тернопіль
У Кременці відкрили Алею надії Суспільне Тернопіль
Рідні зниклих безвісти і полонених військовослужбовців на Алеї Надії Суспільне Тернопіль
Михайло Торчинюк знімає своє фото зі стенду на Алеї Надії Суспільне Тернопіль
Василь Ніколюк знімає свою світлину зі стенду на Алеї Надії Суспільне Тернопіль
Михайло Торчинюк і Василь Ніколюк на Алеї Надії Суспільне Тернопіль
Михайло Торчинюк подякував усім за підтримку:
Михайло Торчинюк. Суспільне Тернопіль
“Сьогодні моя родина переживає щасливий день після років мого полону. Дякую кожному з вас за добрі слова підтримки, молитви. Ваша віра допомагала нам не втрачати надії”.
Жанна Кравчук чекає сина Назарія з полону майже чотири роки:
Жанна Кравчук з онуком Марком тримає плакат із фото свого сина Назара, який зник безвісти. Суспільне Тернопіль
"Це дуже довгий, важкий шлях молитов, болю. Таке враження, що ці роки життя проходить повз тебе. Мій син бачив свого синочка, коли йому було чотири роки, а зараз от який стоїть парубок. Він хоче бачити свого тата, обійняти його. Ця Алея Надії дає нам сили і розуміння того, що ми не просто статистика, не просто прізвище з якимось номером.
Кожен кременчанин, кожен гість міста зверне увагу і побачить, що за кожним прізвищем є жива людина. І маємо вірити і маємо чекати живу людину. Для цього й зроблена ця Алея. Коли людина буде йти повз нашу Алею, просто підійме голову і згадає, що Кравчук Назарій — це жива людина, який має синочка і якого чекають вдома і дуже люблять", — поділилася емоціями мама захисника.
