У Тернопільському обласному краєзнавчому музею зберігається стародрук, виготовлений у місті Почаїв 240 років тому.
“Стародрук “Апостол Толковий”, виданий у Почаєві в 1784 року, написаний церковнослов’янською мовою. Давня богослужбова книга, у якій зібрані пояснення (толкування) діянь святих апостолів, має велике історичне, культурне та лінгвістичне значення, оскільки містить цінну інформацію про історію, культуру, релігію та особливості письма слов’ян. Якщо уважно розглядати музейний стародрук як мистецьку цінність, то одразу привертає увагу його зовнішній вигляд. Справжній фоліант! Розміри – 36 х 23 х 17 см. Ошатне видання має дерев’яну палітурку, яка обтягнена шкірою із тисненим геометрично-рослинним орнаментом (подекуди не зберігся). Книжковий блок міцно скріплений між собою, присутній каптал із синьо-білою окантовкою, корінець округленої форми. Край книжкового блоку або обріз – окремий об’єкт художнього оформлення книги. Він кольоровий і торширований (з трьох сторін), по всій площині проглядається ледь помітний орнаментальний малюнок. Дане оригінальне видання має спеціальні елементи – фігурні замочки, які закривають сторінки, проте основне їх призначення – прикрасити книгу, надати певного стилю та оригінальності”, – повідомила Оленка Крупніцька, старша наукова співробітниця художньо-рекламного відділу ТОКМ.
Стародрук налічує 1041 листок, на них розміщено по 26 рядків тексту. Для друку використано цупкий папір із водяними знаками і двоколірну фарбу – чорну і червону. Титульний аркуш відсутній. На сторінках текстова частина закомпонована у широких полях (на них зрідка зустрічаються уточнення). Нумерація ведеться кириличною системою числення.
Образотворчі елементи у вигляді заставок, ініціалів, кінцівок виділяють кожний розділ. Інших гравюрних зображень не має. Пам’ятка знаходиться у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї від 1967 року.
“Такі примірники стародруків свідчать про високий рівень розвитку старослов’янської мови і літератури. Вони стали невід’ємною частиною культурної спадщини слов’ян, зіграли важливу роль у формуванні слов’янських літературних мов, сприяли поширенню християнства серед слов’янських народів”, – зауважили у музеї.