У Тернополі діти із родин потрапляють у притулок. Є гостра потреба в патронатних сім’ях

• Патронат – це швидка допомога. Держава окремо платить вихователю, помічнику і ще надає гроші на дітей. 
• «20 хвилин» дізналися, як стати патронатним вихователем та скільки за це можна отримати. 

Вісім патронатних сімей працюють на Тернопільщині. І жодної — у Тернополі та найближчих громадах. Точніше, є одна, яка приїхала до нас із Запоріжжя. Служби опікуються нею, але місцевих дітей до себе тут не беруть, а лише з регіону, де проживали раніше. Тому дітей, яких вилучають з сімей у Тернополі, попри те, що вони мають бути влаштовані до сімейних форм виховання, поміщають до притулку. Про це «20 хвилин» дізналися під час просвітницького заходу «Жива книга: відверті історії турботи про дітей», який проходив у Тернополі.

Чому немає у Тернополі

Трьох діток через проблеми в родині вилучили у Тернополі 12 жовтня. Сусіди поскаржилися, що батьки скандалять, а діти не мають належного догляду. Малих мали б передати патронатній сім’ї. Аби втішили, заспокоїли і оточили турботою. Але…

Відео дня

Загалом у Тернополі за місяць вилучають 10-15 дітей, і всіх передають до притулків, поки вирішують їхню подальшу долю, а з батьками проводять превентивні заходи і приводять до ладу. Якщо це були одноразовий скандал чи проблема, яку можна вирішити, малі невдовзі повертаються додому. Якщо ні, діти отримують статус позбавлених батьківського піклування, каже координаторка проєкту впровадження патронатних сімей в Тернопільській області громадської організації «Партнерство заради дитини» Валентина Лимар. 

Скільки отримують вихователі

— Діти після вилучення із родини мають перебувати в домашньому середовищі, патронатні вихователі можуть приділити їм більше часу і уваги, — каже Валентина Лимар. — Натомість через відсутність патронатних сімей діти потрапляють до притулків. Так, там працівники з досвідом, малим дадуть їсти, ліжко і дах над головою. Але це як порівняти з табором: там весело, але жити весь час неможливо. Дитині потрібні дім і родина. І патронат – це швидка допомога. Тим більше, що держава надає кошти на утримання таких дітей і грошову допомогу за виховання. 

Якщо дитина опинилася в складних життєвих обставинах, вона має бути негайно влаштована, додає начальник Служби у справах дітей ОВА Ростислав Дрозд. Він  пояснює алгоритм, як діють представники держави у подібних випадках. 

— Влаштовані діти можуть бути до близької родини, хресних батьків або навіть сусідів чи знайомих, якщо родичі не зголосилися або з певних причин не можуть опікуватися дітьми, — каже Ростислав Дрозд. — Важливо, аби з цими сусідами чи знайомими у дітей були добрі стосунки. Проте це рідкі випадки. Ще можливий варіант тимчасового влаштування до патронатної родини на термін до трьох місяців або до центру соціально-психологічної реабілітації для дітей. 

Протягом трьох місяців дитині надають статус дитини-сироти чи позбавленої батьківського піклування. Після отримання статусу така дитина може бути влаштована під опіку близьких родичів. 

Що зробили у міськраді

У Тернополі справді немає патронатних родин, підтвердив Ростислав Дрозд. 

— Пріоритет держави – першочергово намагатися влаштувати дітей в патронатні сім’ї, — каже Ростислав Дрозд. 

Близько 24 тис. грн в місяць отримує від держави патронатний вихователь, повідомив «20 хвилин» Ростислав Дрозд. Плюс — кошти на дитину, це окремі виплати. Для дітей до 6 років це — 6 407 грн, від 6 до 18 — 7 990 грн. Додаткової роботи патронатний вихователь мати не може — його основна задача — опікуватися дітьми. Але вихователь може мати помічника, який може суміжно працювати. Такому держава платить помічникові одну мінімальну зарплату — зараз це близько 8 тис. грн. 

Діти у патронатній сім’ї можуть перебувати три місяці, а після цього, скажімо, поки суд вирішує подальшу долю дитини, термін перебування може бути продовжений ще до трьох місяців. За перші три місяці патронатний вихователь має право на відпустку сім днів, а якщо діти у нього перебувають довше — за кожен тиждень додають ще по одному дню.
Держава платить гроші патронатному вихователю за послугу — за той час, коли діти перебувають у родині та за час відпустки, повідомив Ростислав Дрозд. Далі, аби отримувати виплати, в родину мають бути влаштовані інші діти. 

Чому у Тернополі немає патронатних сімей і що місцева влада зробила для того, аби такі з’явилися, «20 хвилин» запитали у Христини Білінської, начальниці управління сім’ї, молодіжної політики та захисту дітей тернопільської міськради.  

— Кілька років поспіль ми плідно працювали із ГО «Партнерство кожній дитини», спільно з центром соцслужб зверталися до християнських спільнот, комунікували з ними, поширювали інформацію всіма доступними методами про потребу патронатних вихователів, комунікували зі старостами сіл громади. У кожної дитини, яка потрапляє до патронатної сім’ї має бути окрема кімната, і це важче забезпечити у місті, скоріше в селах є такі умови, — каже Христина Білінська. — Ми спілкувалися із вихователями садочків, які виходили на пенсію, постійно проводимо семінари в Центрі зайнятості. Поки ніхто не зголосився. 

Їм так потрібна турбота

Родини у Тернополі надають перевагу усиновленню чи оформленню опіки, аніж патронату. Кандидати у патронатні вихователі були, але були й певні причини, чому вони так і не змогли ними стати. Тому далі шукають кандидатів.

До пошуків патронатних вихователів залучають й волонтерські спільноти, священників, працівники центрів надання соцпослуг, шукають потенційних патронатів у громадах. А родини, які вже є патронатними сім’ями, поділилися власним досвідом під час зустрічі «Жива книга: відверті історії турботи про дітей», який проходив у Тернополі 12 жовтня.

Це вже другий захід із циклу «Живих книг», що проходять протягом жовтня в 12 областях України. 

— «Жива книга: відверті історії турботи про дітей» — це не просто просвітницький захід, це можливість привернути увагу до питань турботи про дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, залишившись без батьків, — каже Валентина Лимар. — А також турботи про людей, які взяли таких діток і створили їм справжню сімʼю, де є любов і взаємодопомога. Такі життєві історії вражають, проникають до глибини серця, адже зараз так потрібні прояви доброти та любові.

Хто може бути патронатним вихователем?

Патронатним вихователем може бути повнолітня особа, яка є громадянином України, має досвід виховання дітей, спільно з добровільним помічником пройшов/ла курси професійної підготовки за спеціальною програмою підготовки патронатних вихователів та отримала відповідну рекомендацію, зі згоди всіх членів своєї сім’ї готова до розміщення під патронат дітей за місцем свого проживання і уклала з відповідним органом опіки та піклування договір про надання послуг патронату. Про це повідомили на сайті Проєкту «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату». 

Патронатними вихователями не можуть бути особи, зазначені у статті 212 Сімейного кодексу України, а також особи, чиї діти були засуджені, перебувають/перебували у конфлікті із законом.
Патронатний вихователь не може поєднувати надання послуг патронату над дитиною з іншими видами діяльності, які перешкоджатимуть якісному виконанню умов договору про патронат над дитиною.

Патронатний вихователь здійснює свою професійну діяльність щодо догляду та виховання дітей в умовах своєї сім’ї, залучаючи до надання послуг в суботні, недільні дні та вечірні години добровільного помічника із числа членів сім’ї. Залучення ще одного члена сім’ї обґрунтовується потребою гарантії у забезпеченні безпеки дитини; підтримки у виконанні певних обов’язків з догляду, особливо у разі влаштування одночасно декількох дітей, немовляти, дітей з особливими потребами тощо.

Кандидатам, що мають намір стати патронатними вихователями необхідно звернутися до місцевого Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для отримання додаткової інформації щодо процесу запровадження цієї послуги в громаді та подати відповідний пакет документів, зокрема:
— заява; 
— копія свого паспорта та кандидата у помічники патронатного вихователя;
— довідка про склад сім’ї (форма № 3);
— копія трудової книжки (за наявності);
— висновки про стан свого здоров’я та кандидата у помічники патронатного вихователя;
— довідки від нарколога, психіатра та фтизіатра, в т.ч. і для осіб, які проживають разом із кандидатом у патронатні вихователі;
— довідки про відсутність судимості, в т.ч. і у повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі;
— документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
— письмова згода на влаштування дітей до цієї сім’ї усіх повнолітніх членів сім’ї кандидата у патронатні вихователі, які проживають разом з ним, а також дітей, за умови досягнення ними віку, коли вони спроможні самостійно висловлювати свою думку.

До процесу первинного відбору сімей-кандидатів також залучають місцеву службу у справах дітей, організацію навчання за програмою підготовки кандидатів у патронатні вихователі забезпечує обласний центр соціальних служб для дітей і молоді. 

Історії сімей з Тернопільщини, які вже прихистили діток, читайте згодом на сайті «20 хвилин». 

Довідка

Куди звертатися кандидатам у патронатні родини: 

Тел.: 098-180-71-31, служба у справах дітей міськради, вул. Шевченка, 1, каб 41. 
Або вул. Медова, 3, Центр соціальних служб. 

Цифри 

На Тернопільщині проживає 941 дитина зі статусами дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування, з них 93% влаштовані в сімейні форми виховання. Ще 7% — діти, які перебувають в навчальних закладах або старшого віку. Після 18 років і до 23-х їм виплачують допомогу лише за умови, якщо вони навчаються. 

За інф. Начальника Служби у справах дітей ОВА

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Джерело