Меморіальну композицію встановили на честь Миколи Арсенича, його дружини й помічниці Ганни Гуньки та зв’язкової Центрального Проводу ОУН Марії Римик.
Про це повідомили у Бережанській міській раді.
Освячення відбулося 1 жовтня, у День захисників і захисниць України, в урочищі Вертеба в селі Жуків.
Микола Арсенич, відомий під псевдонімами «Михайло» та «432», був керівником Служби безпеки ОУН і генералом контррозвідки. Разом із ним ушанували Ганну Гуньку та Марію Римик – охоронницю Степана Мельника і зв’язкову Центрального Проводу ОУН.
Учасники заходу пройшли патріотичною ходою від пам’ятника Тарасу Шевченку в Жукові до місця загибелі діячів визвольного руху. До ходи долучилися жителі громади, гості та учні місцевого ліцею.
«Прапори, що майоріли на вітрі, з’єднали живим ланцюгом пам’яті героїв минулого із тими, хто захищає нашу незалежність сьогодні», – зазначили у Жуківському ліцеї імені Богдана Лепкого.
Біля пам’ятного знака отець Ігор Сорокоум відправив поминальну панахиду та освятив меморіал. Також відбулися підняття Державного прапора України, покладання квітів і лампад, хвилина мовчання та мітинг-реквієм.
До присутніх звернулися Бережанський міський голова Ростислав Бортник і депутатка Тернопільської обласної ради Ольга Поляк. Під час заходу також провели мистецько-літературне дійство, запалили ватру та вручили відзнаки Бережанської міської ради захисникам і захисницям.
Вибір військовослужбовців для нагородження викликав невдоволення у частини жителів Жукова. Журналісти «Тернополян» після урочистості поспілкувалися з кількома місцевими мешканцями та почули їхні зауваження особисто.
Співрозмовники редакції стверджують, що серед жителів села є військові, які служать від початку повномасштабного вторгнення, кілька років провели на війні, перебували в полоні або досі виконують бойові завдання. Однак під час заходу їх не згадали поіменно і не відзначили.
«Мені особисто не треба того папірчика. Головне, щоб син живий і здоровий повернувся додому. Але образливо, бо він служить практично від початку повномасштабного вторгнення, а його в такий день навіть не згадали», – розповіла журналістам жителька села.
Інші мешканці звернули увагу на те, що в селі живе чоловік, який три роки провів у полоні та повернувся додому.
«Слава Богу, він повернувся живим. Хіба не заслужив, щоб у такий день його хоча б згадали й подякували?» – запитують жителі Жукова.
За словами співрозмовників редакції, перед врученням відзнак Ростислав Бортник зауважив, що вибір нагороджених може сподобатися не всім, однак список формував не він і вплинути на нього не може.
Це викликало у людей додаткові запитання: хто саме визначав кандидатів і за якими критеріями. Місцеві жителі також стверджують, що серед відзначених були військовослужбовці, які нині служать у Бережанах, тоді як захисників із Жукова, котрі перебували або досі перебувають у зоні бойових дій, не назвали.
У повідомленні Бережанської міської ради не вказано ані повного переліку нагороджених, ані того, хто формував список і якими критеріями керувався.
