«Перед виїздом на фронт ми з друзями обійнялись та пообіцяли повернутись у такому ж складі», – Владислав боєць 83 батальйону 105 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ на псевдо “Сивий”.
“Моя боротьба за волю України почалась ще з Революції Гідності на Майдані у Києві. Відчуття справедливості та патріотизму народилось ще тоді. Коли почалось повномасштабне російське вторгнення ми з друзями записались в ТРО, спочатку думали будемо місто захищати, знаємо кожен його куточок, хоча були готові воювати у будь-якому куточку України”, –розповів військовий.
Так і склалося, з квітня товариші уже виконували бойові завдання на Харківщині в районі Барвінкового.
“Під нескінченними обстрілами та постійною небезпекою для життя ми щоразу ставали дружнім та дуже організованим взводом. «Довіку буду вдячний Богу, що війна мені дала таких братів. Пишаюсь кожним з них”, – наголосив “Сивий”. – З жовтня 2022 до квітня 2023 ми захищали Куп’янський напрямок. Там була війна у всій своїй «красі». Було важко, здавалось, людина такого витримати не в змозі. Але ми витримали та вистояли. Зберегли позиції. Відчувалась величезна підтримка з тилу: друзі, родичі, волонтери. Це надихало і додавало ще більшої сили. Війна навчила мене цінувати кожну секунду життя, берегти кожну мить, говорити «люблю», часто обіймати рідних”.
Морально захисника рятували фото та відео маленької внучки.
“Переглядав їх сотні разів. Це мене змушувало не здаватись, навіть, тоді, коли вже сил не було взагалі. Найскладнішими моментами у пеклі війни були моменти порятунку та евакуації поранених побратимів, – сказав боєць. – Ворог сильний. Він готувався до нападу десятиліттями, має багато високоточної зброї, літаки. Але в нас є те чого немає у нього, сильний духом народ, підтримка Європи та США, воля до перемоги. Ми здолаємо їх, однозначно. Тільки хочеться, щоб ціною майбутньої перемоги не були життя тих, хто міг би стати корисним в розвитку України”.