За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Волонтер Максим Чайковський. Суспільне Тернопіль
Максим Чайковський з Тернопільщини волонтерить із восьми років. У дванадцять за волонтерську діяльність його нагородили відзнакою генерала-хорунжого УПА Романа Шухевича. Зараз Максимові 20 років. Він навчається на акторському факультеті Київського національного університету культури і мистецтв, разом із друзями організовує допомогу для ЗСУ та веде блог у соцмережах.
Про це чоловік розповів Суспільному.
"У нас є штаб-квартира, тато будував її як спортзал — другий поверх над гаражем, а ми його переробили, щоб у нас було де проводити час з молоддю. А потім почалася повномасштабна війна, і переробили під волонтерський штаб. Там зараз зберігаються трофеї, а раніше дуже багато гуманітарної допомоги було", — говорить волонтер Максим Чайковський.
Максим Чайковський біля волонтерського штабу. Суспільне Тернопіль
Сьогодні волонтери зібралися у штабі, аби порахувати гроші, які задонатили місцеві жителі для допомоги українському війську під час Різдвяних свят.
Волонтер. Суспільне Тернопіль
Почав волонтерити з восьмирічного віку.
"Як волонтерив: десь коробку подати, десь комусь допомогти, якусь банку принести, бо ж малі, сильно щось робити не могли, але ми тримали бойовий дух, і тоді вже почалося волонтерство. І перша така серйозна нагорода — це орден Романа Шухевича. Мене нагородили ним у 12 років. Для мене це просто шок був".
Максим Чайковський у 12 років із відзнакою. Максим Чайковський
Відзнака. Максим Чайковський
"Мені передали прапор від дяді Міші Онишка. Дуже приємно було, що саме бійці, військові з передової, передали прапор. Мене це захоплювало займатись цією справою, бо я розумів, що роблю щось важливе і я допомагаю цим".
Прапор від Михайла Онишка. Суспільне Тернопіль
Максим Чайковський зазначає, що Михайло Онишко у 2013 році започаткував у Борщеві волонтерський рух, який згодом переріс у молодіжну спільноту "Волонтер-Борщів". Від початку повномасштабного вторгнення чоловік захищає Україну на передовій, а вони продовжують допомагати війську.
Михайло Онишко. Михайло Онишко
"Ми закриваєм всі запити абсолютно, які приходять — від найменших до найбільших. З найпопулярніших — це, мабуть, дрони, бо дрони — це зараз перша зброя на війні. Також машини — три передали військовослужбовцям на фронт. Часто закриваєм різні прилади бачення нічні, тепловізори, збирали на дрон. Дрон уже купили. Зараз він працює на Запорізькому напрямку. Зараз збираємо на машину, теж у 78-й штурмовий полк на Сумський напрямок".
Максим Чайковський з FPV-дроном. Суспільне Тернопіль
Щоб заохочувати людей підтримувати захисників, Максим разом із друзями записує відео та виставляє їх у соцмережах. Залучив до справи також однокурсників та знайомих.
"Над тим кліпом працювала дуже величезна команда: оператор, хореограф, актори, музиканти. Ми разом написали текст, разом записали на студії професійній, де записуються пісні. Це всі друзі, які працювали абсолютно безкоштовно, бо всі розуміли, що це все робиться для доброї справи, і так у нас вийшов кліп-збір. Воно дійсно спрацювало, набрало багато переглядів і, звісно, набрало багато донатів".
Волонтер записує відео. Суспільне Тернопіль
Намагаються максимально оперативно реагувати на запити військових, каже волонтер.
"Найгірше у волонтерстві — коли не встигли, і таких історій, на жаль, вистачає. В мене був друг, він служив, і в нас його запит лежав, і ми ніяк не могли до нього приступити, бо не могли старі закрити. І коли ми вже почали готуватись до збору, я побачив у новинах, що він загинув. І насправді найгірше — коли ти починаєш у себе в голові прокручувати, що, можливо, ти міг його врятувати, бо той дрон, на який ми мали йому зібрати, то він міг би бути зараз живим".
Волонтер. Суспільне Тернопіль
На знак вдячності за допомогу і підтримку військові передають волонтерам з передової трофеї та пам’ятні сувеніри. Їх зберігають для історії.
Волонтер показує подяку. Суспільне Тернопіль
"Це найбільша гордість для мене — подяка від "Азову" з підписом "Редіса". Ми допомагали одному знайомому з "Азову". Ми йому закрили тоді збір на ремонт машини. І також ми йому пристрій нічного бачення купували. Це шеврони, якими військовослужбовці дякують нашій команді за допомогу їм. Один з найзнаковіших — оцей шеврон, тому що він, на жаль, з сумною історією. Його почепив сюди цей військовослужбовець 105 бригади, позивний "Пастух", Андрій Пастушенко, який загинув, виконуючи бойове завдання".
