За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Ігор Бугера. Головне управління Нацполіції у Тернопільській області
Два з половиною місяці п’ятеро бійців стрілецького батальйону тернопільської поліції тримали позиції у Торецьку і за містом. Серед них був і Ігор Бугера.
Історію бійця розповіли на сайті Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.
Як йдеться на сайті правоохоронців області, до повномасштабного вторгнення Ігор Бугера працював у черговій частині Борщівського відділення поліції. А у травні 2024-го став помічником гранатометника стрілецького батальйону. Разом із побратимами воював на Донеччині.
"Життя там немає — і це страшно. Випалена земля — це єдине, що залишає ворог після себе", — розповів поліцейський-військовослужбовець.
Першим завданням Ігоря Бугери і ще чотирьох його побратимів була позиція у Торецьку. За словами захисника, вони навіть не здогадувалися, що оброну цієї ділянки триматимуть під обстрілами 56 днів.
Ігор Бугера на Донеччині. Головне управління Нацполіції у Тернопільській області
"Дорога була складною, але ми змогли дістатися на позицію і змінити дванадцятьох захисників, які провели на ній понад сорок днів", — розповідає захисник.
Однак вже вранці російські військові виявили їхню позицію і почали обстрілювати. Тоді від вогнепального поранення загинув один із побратимів Ігоря.
Відтоді щодня впродовж двох тижнів росіяни обстрілювали і бомбили українську позицію. За словами Ігоря, вона мала надважливу роль, бо, здобувши її, ворог міг просунутися далі.
"У нас вхід був завалений повністю. Але ми трималися. На нас скидали скиди, травили газом — це було найгірше. Дрон прилітав і скидав прямо у вхід підвалу газовий балон. Дихати було неможливо. Якби не протигази — ніхто з нас не вийшов би звідти живим", — розповів захисник.
Проте військові трималися, навіть коли не було ні води, ні їжі — одного дня ворог спалив одразу чотири посилки, які їм дроном закинули побратими, розповів Ігор Бугера:
"Ми заступали по двоє, кожен мав свій сектор, дивилися, щоб нікого не підпустити і за потреби скоригувати вогонь по місцю, де був противник. Ворожий дрон висів над позицією постійно. Наш сектор ворог контролював цілодобово. [Одного дня] близько шостої нам сказали, що після опівночі маємо виходити. Ми все підготували, розкопали більший вхід, щоб можна було вийти у бронежилетах. Перші сто метрів було важко йти. Ніби не своїми ногами. Але на адреналіні ми здолали два кілометри дуже швидко. Проходили повз терикони за 50 метрів від позиції ворога, але, на диво, ніхто не обстрілював".
Так група дісталася до позиції в передмісті Торецька, яку тримали двоє бійців зведеної стрілецької бригади Департаменту патрульної поліції "Хижак".
Під час оборони околиць Торецька. Головне управління Нацполіції у Тернопільській області
"Ми дійшли до визначеної точки, побратими з "Хижака" пустили нас у бліндаж і надали допомогу. Разом із ними ще 20 днів ми тримали лінію оборони вже на околиці Торецька та координували вогонь української артилерії", — згадує військовий.
На 77-й день бійці запланували вихід із позиції, розказав Ігор Бугера. Однак потрапили під обстріл:
"Пройшовши 800 метрів, нас почали бомбити з дронів. У тій локації, де перебував наш командир, було найбільше скидів. Трапилося найстрашніше — з ним зник зв’язок і доля його досі невідома".
За мужність і стійкість лейтенанта поліції Ігоря Бугеру нагородили відзнакою президента "За оборону України" та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України "Срібний Хрест", повідомили в обласній поліції.
