
фото ілюстративне з вільних джерел Військові можуть самостійно визначати кому і в яких частках буде виплачуватися їхнє грошове забезпечення у разі полону або зникнення безвісти.
Мінімальна сума виплат – 120 000 гривень на місяць.
З лютого 2025 року військовослужбовці отримали право самостійно визначати, кому і в яких обсягах виплачуватиметься їхнє грошове забезпечення у разі потрапляння в полон або зникнення безвісти. Тепер захисники мають право вибору: залишити все родині, конкретним особам або за замовчуванням обрати механізм депонування частини свого грошового забезпечення для свого майбутнього після повернення. Про це зазначили у міністерстві оборони України.
Без розпорядження родина щомісяця отримує 50% грошового забезпечення військового. Інші 50% держава депонує, тобто тимчасово зберігає до моменту його повернення.
Якщо такий порядок не влаштовує, військовий може скласти особисте розпорядження. У ньому визначається, кому і в яких частках перераховувати кошти, або залишити 100% на збереженні (з них усе одно відраховуватимуться обов’язкові платежі, зокрема аліменти).
Щоб зафіксувати свою волю щодо розподілу коштів, військовослужбовцю необхідно зробити три кроки:
- Написати розпорядження. Документ складається у довільній письмовій формі. У ньому потрібно чітко вказати особу (або декількох осіб), якій здійснюватимуться виплати, та визначити розмір частки у відсотках (наприклад, 100% одній особі або ж по 50% двом різним людям).
- Засвідчити підпис. Справжність підпису на документі обов’язково має засвідчити командир військової частини або нотаріус.
- Передати на зберігання. Оригінал особистого розпорядження передається командиру для долучення та зберігання в особовій справі (у разі засвідчення командиром – у день засвідчення, нотаріусом – у 10-денний строк з дня засвідчення).
Важливо, що військовослужбовець залишає за собою право в будь-який момент скасувати або оновити своє розпорядження, склавши нове.
Кому може виплачуватися грошове забезпечення
- За наявності розпорядження: грошове забезпечення виплачується тим особам і в тих обсягах, які військовослужбовець самостійно визначив у документі (це можуть бути будь-які особи, незалежно від наявності родинних зв’язків).
- За відсутності розпорядження: 50% від належних військовому виплат здійснюються найближчим родичам згідно із законом (дружині/чоловіку, законним представникам неповнолітніх дітей, повнолітнім дітям, батькам тощо), а решта 50% залишається за військовослужбовцем.
Наразі захисникам, які потрапили в полон або зникли безвісти, повною мірою зберігається поточне грошове забезпечення (посадовий оклад, надбавки та премії за останньою займаною посадою), а також щомісяця нараховується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень. Відтак мінімальна сума виплат складає від 120 000 гривень на місяць. Отже, за відсутності розпорядження родина військовослужбовця гарантовано отримуватиме 60 000 гривень, а решта депонуватиметься.
Якщо особисте розпорядження не складене, автоматично застосовується механізм, за яким родині виплачується сума, що не перевищує 50% грошового забезпечення, а решта 50% депонується державою і зберігається до повернення військовослужбовця.
«Депонування коштів – це гарантія того, що після тривалої відсутності військовослужбовець не повернеться «в нікуди», а такі випадки, на жаль, траплялися). Держава зберігає ці гроші для тебе, щоб забезпечити старт захисника після повернення. Крім того, при нарахуванні грошового забезпечення воно обов’язково індексується відповідно до чинного законодавства», – пояснили у міністерстві.
Механізм виплати та збереження грошового забезпечення у випадку полону або зникнення безвісти регламентується: Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 (зі змінами); Постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 р. № 550.
Ці документи встановлюють чіткий механізм ідентифікації осіб, які мають право на виплати (через державні реєстри для ТЦК та СП), гарантують збереження належного грошового забезпечення військового та унормовують умови передачі і зберігання особистого розпорядження.
