Відключення світла і кадровий голод: як працює одна з тернопільських пекарень

За інформацією: Суспільне Тернопіль.

Працівниця пекарні готує круасани. Суспільне Тернопіль

Круасани. Суспільне Тернопіль

Якщо ми бачимо, що з ночі немає світла, ми пропонуємо людям пізніше вийти на роботу, інколи змінюємо графік (але це рідко трапляється). Але інколи доводиться робити менше випічки, бо бачимо, що ми просто не встигнемо, не покриємо всі наші потреби тою кількістю світла, яку дають.

Найбільше в цей час, коли немає світла, мені шкода наших працівників, бо окрім того, що кожен відповідає за свій процес, щось готує, то ще потрібно почергово вмикати то одну пічку, то другу, вимкнути кавоварку, щоб щось запустити. І це розтягує їхню роботу на довший проміжок часу, ніж це відбувається зазвичай", — сказала Альона Широкова.

Альона Широкова. Суспільне Тернопіль

Зараз, розповідає Альона, ситуація зі світлом стабільніша, але ще декілька днів тому електроенергія була лише годину на день. Іноді, каже, доводилося зменшувати асортимент випічки:

"Бувають дні, коли ми просто розуміємо, що в нас хліб вже виріс, круасани виросли, а ми їх не можемо спекти. І ми це просто не печемо, а списуємо заготовки, бо розуміємо, що ми їх вже не врятуємо. Але це буває рідко, не на постійній основі, тому в принципі не міняємо асортимент.

Промисловий генератор використовують для двох приміщень – хлібобулочного цеху, де працюють пекарі-кондитери,та закладу, де обслуговують покупців. Коли були сильні морози до -18, бувало, що навіть потужний генератор не запускався зранку. За словами співвласниці закладу, вимкнення світла на подорожчання випічки вливають менше, аніж зростання вартості сировини, яку замовляють у постачальників.

Зимою ми ціни не дуже піднімали. Восени було так, що кожного тижня приходить офіційний лист, що перепрошуємо, але ми піднімаємо ціни на 10%, 15%, 20%. Зараз раз у місяць. Вартість дизпалива теж звісно впиває, але ми себе тішимо тим, що ми можемо вчасно виплачувати заробітну плату працівникам, що ми можемо оплачувати рахунки, платити постачальникам. Бо назвати зараз діяльність нашої пекарні бізнесом важко, це таке, не про заробітки. Ми працюємо, ми створюємо робочі місця, ми створюємо місце затишку для відвідувачів, коли в них немає вдома світла, вони можуть прийти сюди".

Працівники пекарні. Суспільне Тернопіль

Випічка. Суспільне Тернопіль

За словами підприємиці, це не найважча зима для бізнесу, складніше було на початку повномасштабної війни.

"У нас ще не було великого генератора, був маленький. І жодну пічку ми не могли підключити до нього, лише кавоварку. Доводилося працівникам приходити у той час, коли було світло й тоді все робити. Це було дуже депресивно і сумно, тому що інколи вони довше залишалися. Через рік ми змогли собі дозволити більший генератор, тому зараз можемо свої потреби покривати, лише потрібно дотримуватися черговості включення обладнання".

Промисловий генератор. Суспільне Тернопіль

Малий бізнес в умовах війни має й інші виклики, розповів засновник і співвласник пекарні Олексій Широков. Один із них — це плинність кадрів:

"Якщо раніше ми давали оголошення про те, що ми шукаємо працівника, в нас були декілька кандидатів, які відгукуються, заповнюють гугл-форму, пишуть нам у соцмережах, питають про роботу. А зараз я починаю писати людям і люди навіть не приходять на співбесіду. Я їм пишу: "Вас чекати?", а вони навіть не відповідають. І насправді це важко.

Важко, бо ти розумієш, що твої працівники, які приходять, що швидше за все, вони не будуть працювати роки. Я вже приймаю, що люди можуть працювати декілька місяців. Але попри це я не хочу ставитися до них так, ніби це щось тимчасове. Мені не хочеться це робити як людині, яка поважає людей, і не хочеться це робити як бізнесмену. Тому що якщо буду ставитися до них, як до чогось тимчасового, ми зразу провалимося в якусь яму.

Все одно треба тримати рівень. Тому я просто приймаю, що окей, я готую і навчаю так, як би вони працювали роки. А скільки вони працюватимуть — це їхній вибір, і я прийму їхнє рішення з легким серцем".

Олексій Широков. Суспільне Тернопіль

За словами Олексія, кадровий голод — це непоодинока проблема. Спілкується з підприємцями з різних міст України. Вони кажуть, складно заповнити робочі місця та зберегти працівників.

Працівниця пекарні. Суспільне Тернопіль

За час роботи пекарні уже мають постійних клієнтів, однак кількість покупців трохи зменшилася. Зокрема, розповідає Олексій, немає тих людей, які купували експериментальні новинки від закладу:

"Ми помітили таку річ, що ті клієнти, які були готові це нове підхоплювати, з такою легкістю, оці "ранні послідовники", які кажуть: "О, круто, щось нове", їх стає менше. Тому експериментальні речі, які нам особисто дуже подобаються, вони не так легко вже заходять. І це не тому, що ці речі не смачні, чи ми робимо щось не так, просто ті, хто міг це оцінити, вони поступово розчиняються, зникають. І стає важче.

Це підштовхує нас до середнього асортименту, який би більш-менш подобався всім. І це зупиняє тебе від експерименту. І це додаткові труднощі. Тому що експеримент – це свіжа ідея, це прогрес. І ти думаєш, що зараз не час для експерименту, не час для сміливої ідеї. Від цього ще сумніше і так, людей стає менше".

Спечений хліб. Суспільне Тернопіль

Круасани. Суспільне Тернопіль

На запитання, чи готові працювати у разі блекауту, Олексій відповідає:

"Якщо буде повний блекаут, то це буде надзвичайно важко. Якщо світла не буде умовно добу, я не бачу сенсу пробувати працювати. Якусь частинку так, але в повному обсязі це не те, що робота на імідж, це просто стріляння собі в ногу".

Новини Тернополя