Сестра загиблого бійця з Тернопільщини продовжує його дослідження

За інформацією: Суспільне Тернопіль.

Портрет Сергія Лисака. Тетяна Лисак

Сергій Лисак — історик і краєзнавець із Тернопільщини, який загинув у російсько-українській війні. Сергія мобілізували до ЗСУ у 2015 році. Він служив у 14-й ОМБр, брав участь у бойових діях у Мар’їнці та Слов’янську. У 2023 році Сергій Лисак вдруге пішов на фронт. Спочатку служив у лавах 14-ї ОМБр, а згодом воював у 42-й ОМБр, був старшим навідником гранатомета. Загинув краєзнавець у Бахмутському районі 4 грудня 2023 року.

Про це Суспільному розповіла сестра краєзнавця Тетяна Лисак.

У цивільному житті Сергій Лисак досліджував національно-визвольний рух Лановеччини 40–50-х років. Видав про це книжку і працював над наступним виданням, але закінчити роботу не встиг.

"Коли він приїжджав у відпустку на два тижні, то встигав піти в архіви СБУ і щось пофотографувати, щоб мати роботу, коли настане той час, але його не настало", — говорить сестра полеглого бійця.

Сергій Лисак. Сергій Лисак

Після загибелі брата Тетяна Лисак продовжує його справу. Вивчає нотатки, які робив Сергій, і досліджує документи, які він зберігав у цифровому форматі.

"Я зрозуміла, що Сергій поіменно згадав усіх учасників ОУН і УПА на Лановеччині. Більшість інформації є в першому виданні його книжки. Мені треба передивитися нові дані, які він зібрав, звірити їх із попереднім матеріалом, провести роботу з фотографіями. На це піде декілька років, але друга книжка, я думаю, буде".

Сестра Тетяна Лисак перша ліворуч. Сергій Лисак

Сергій Лисак закінчив історичний факультет Тернопільського педуніверситету.

"Історія для Сергія завжди була найбільшим захопленням. Наше з ним дитинство та юність припали на епоху перебудови й незалежності, тоді з’явився доступ до різних газет і журналів, де друкувалися заборонені раніше твори, дослідження. З дитинства він збирав оці газетні вирізки, намагався пізнати історичну правду", — розповіла Тетяна Лисак.

Сергій Лисак. Сергій Лисак

Тетяна Лисак говорить, що темою національно-визвольного руху її брат зацікавився, коли дізнався, що їхні родичі були в УПА:

"У нашої бабусі було два брати, які були бійцями УПА. Микола на псевдо "Яша"був членом ОУН. Коли потрапив в оточення разом із побратимами, то бійці застрелилися. Другий брат, Григорій, на псевдо "Борець", був засуджений на 10 років, покарання відбував у Караганді".

Військовослужбовець Сергій Лисак. Сергій Лисак

Коли Сергій взявся досліджувати національно-визвольний рух 40–50-х років, до нього приєдналася місцева вчителька історії Ольга Рудюк.

"Я цікавилася цією темою і хотіла дослідити більше, а Сергій мене підтримав. У середині 90-х років на Лановеччині розпочалися реабілітаційні процеси. Багато людей тоді зверталися з довідками до тодішньої СБУ про реабілітацію своїх рідних, доля яких їм була невідома. Сільські ради збирали списки хлопців, які були в УПА, і ці списки до нас потрапили. Значилося, що вони загинули, але про них жодної інформації не було. Ми почали зустрічатися з родичами загиблих, спілкуватися", — згадує Ольга Рудюк.

Сергій Лисак і Ольга Рудюк. Сергій Лисак

За словами вчительки, інформацію збирали по-різному. Вивчали могили на місцевих цвинтарях, опитували свідків тодішніх подій, шукали старі газети. Ольга розповідає, що Сергій хотів, аби жоден учасник УПА не був забутий.

"Він дуже шкодував, сумував за цими хлопцями, бо більшість із них загинула до 25 років. Сергій цінував людей, у нього була цілеспрямованість і впертість: не важливо, яка погода, чи є гроші, чи є час, але якщо він щось задумав і треба це зробити — він це робив. З кожною долею, з кожним прізвищем він ішов до кінця".

З 2005 року Сергій Лисак працював в архівах із кримінальними справами — вивчав допити тих, хто потрапив у полон. Долучалися з Ольгою Рудюк і до ідентифікації бійців, похованих у братських могилах. Згодом на місцях поховань встановлювали меморіальні хрести з іменами полеглих. У 2010 році вони разом видали книжку "Лановеччина: події і люди у визвольній боротьбі ХХ століття. Книга пам’яті".

Сергій Лисак із сином. Сергій Лисак

Після її виходу Сергій продовжив дослідження. Сестра краєзнавця Тетяна повідомила, що друга книжка мала бути з доповненнями та новими іменами упівців:

"Він виявив величезну кількість нових фактів, нових подій. Але його зупинила війна".

Новини Тернополя