За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Тарас Попенко, ветеран російсько-української війни. Суспільне Тернопіль
Ветеран російсько-української війни з Ланівців на Тернопільщині Тарас Попенко вирощує фрукти. З-поміж них — найбільше яблунь. Уже плодоносить 70 дерев.
Чоловік розповів Суспільному, що садівництвом почав займатися 10 років тому. Це допомагає йому в реабілітації.
"Я був командиром протитанкового взводу ракетних комплексів. Всі памʼятають таке, як "Стугна", "Джавелін". Оце була наша зброя і ми нею воювали. 29 травня 2024 року я вийшов у запас. Цей сад допомагає мені черпати сили для життя, для енергії, відновлюватися після пережитого — емоційно та фізично".
Тарас Попенко у своєму саду. Суспільне Тернопіль
"Що для мене садівництво? Це, насамперед, робота з прекрасним. Коли працюєш з яблунею, грушею, сливою, з плодовим деревом, то отримуєш насолоду. Ти з ним спілкуєшся, допомагаєш йому, спрямовуєш, робиш крону. Дерево завжди тобі віддячить, подарує тобі прекрасні плоди", — сказав ветеран.
За сезон Тарас Попенко збирає від 3 до 5 тонн фруктів. Їх продає та безкоштовно роздає знайомим.
"Я більше садовод, ніж бізнесмен. Мене мало хвилює, скільки я на цьому зароблю. Мене більше цікавить, який буде результат, яке в мене буде яблуко.
Це допомагає розслабитися і зрозуміти, що життя — це не тільки війна, а й щось прекрасне, красиве. Ти повинен черпати з цього наснагу і задоволення".
Тарас Попенко біля яблуні. Суспільне Тернопіль
Яблук є 15 сортів. Вони по-різному цвітуть і дозрівають:
"Є в мене український сорт яблук "Чемпіон". Вони мені найбільше полюбилися. Це осінньо-зимовий сорт. Мають гарний, соковитий смак, приємний аромат. Добре зберігаються".
Яблука Тарас не консервує, більше любить їсти свіжими.
"Я не є прихильником варення, компотів. Яблуку Бог дав усе, що потрібне для здоров'я. Тут є йод і вітаміни. Цей плід настільки самодостатній, що його не потрібно консервувати.
Є певні сорти яблук, наприклад, "антонівка", і є люди, які люблять їх квашеними. А інші яблука я б порадив їсти свіжими".
Яблука в саду Тараса Попенка. Суспільне Тернопіль
Доглядати за деревами потрібно цілий рік.
"Робота в саду є постійно. Тому що взимку, у лютому, треба починати робити обрізку. Сформувати крону, щоб вона не була надто густа. Тому що, чим вона густіша, тим плоди будуть меншими. І, як казав один садівник: "Ми ж вирощуємо яблука, а не деревину".
Садівнику треба постійно розвиватися.
"Учитися потрібно весь час. Зараз температура повітря піднімається, з цим і хвороби приходять нові, шкідники нові, з ними треба боротися. Також хочеться, щоб у садку продукція була екологічно чистою.
Я використовую тільки органічні міндобрива, застосовую мульчування, натуральний гній, хоч він і не дуже сильно дає приріст врожаю, але робить землю живою".
Осінній урожай фруктів Тараса Попенка. Суспільне Тернопіль
Дерева в саду надихають, говорить чоловік:
"Це не стільки робота, яка виснажує, а річ, яка надихає. Дерево має свою душу. Воно росте, ти можеш з ним спілкуватися, можеш їм "виливати" свою душу. Вони завжди вислухають і не будуть з тобою сперечатися".
