За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Тетяна Шевчук. Суспільне Тернопіль
Повернулася з-за кордону й працює водійкою тролейбуса у Тернополі. Тетяна Шевчук – одна з трьох жінок, які нещодавно пройшли навчання на водійок електричного громадського транспорту в Тернополі. Зараз вони стажуються, виїжджаючи на маршрути. Загалом у комунальному підприємстві "Тернопільелектротранс" працює 11 жінок-водійок.
Про це повідомила Суспільному Тетяна Шевчук.
Тетяна Шевчук водить тролейбус, який курсує за 10 маршрутом. Зараз жінка стажується, тому поруч із нею досвідчений водій, який консультує під час поїздки.
"Мені подобається керувати, їздити, і це було основною причиною, чому я сюди прийшла. Я вже стажуюся майже два тижні, їздила за маршрутом №2 і от за 10 їжджу. Мені подобається. Все складно було, бо жінка. Механіка, електрика – потрібно було вивчати. Потім практичні заняття. Звичайно, що зовсім по-іншому, ніж в автомобілі. По-перше, це габарити. Є дві дороги – низ і верх. Найголовніше – це верх, треба навчитися", — говорить водійка тролейбуса.
Тетяна Шевчук. Суспільне Тернопіль
Таблиця на тролебусі. Суспільне Тернопіль
Тетяна розповіла, що за кермом тролейбуса завжди уважна та зосереджена.
"Все відкладається, тільки робота, тільки дорога, максимальна увага на відчиняння та зачиняння дверей, бо пасажири. Зараз дуже багато машин на дорозі, максимальна увага, зосередженість".
Кермо тролейбуса. Суспільне Тернопіль
"Перед тим, як виїжджати на лінію, ми оглядаємо тролейбус ззовні, чи немає подряпин, чи всі дзеркала на місці, чи колеса добре накачані. Заходимо через передні двері, вмикаємо світло. Оглядаємо тролейбус усередині, чи все добре, чи все на місці, чи все чисто. Запускаємо валідатори", — повідомила Тетяна Шевчук.
Водійка тролейбуса. Суспільне Тернопіль
Раніше Тетяна працювала за кордоном. Вона говорить, що, не зважаючи на війну, вирішила повернутися та шукати роботу в Україні.
"В Італії, зона Неаполя, Кампанія. Працювала в обслуговуючих сферах – це ресторани, бари. Вирішила повернутися, завжди вдома краще. Вдома спокійніше навіть під час війни психологічно. Навіть при сиренах. Я цікавилася ще до того, як мала приїхати в Україну, чим би я могла займатися тут. І так, як мені подобається водіння, керування, я подумала, що зможу це робити, я цікавилася, шукала інформацію. І дуже багато реклами, в який тільки громадський транспорт не заходиш, завжди є оголошення, що не вистачає водіїв як маршруток, так і тролейбусів. Я подзвонила, записалася і мене прийняли".
Тетяна Шевчук. Суспільне Тернопіль
Перші тролейбуси виходять на маршрут о 5:50, тому коли працюєш у ранкову зміну, доводиться прокидатися о 4 ранку.
"Дуже подобається, особливо подобаються ранні виїзди, коли прокидається місто".
Тетяна Шевчук. Суспільне Тернопіль
Водійка зазначає, що зі стереотипами під час роботи не стикається.
"Не було такого. Всі підтримують, так само персонал тут. Вони більше вірили в нас, коли ми ходили на навчання, ніж ми самі, допомагали нам і підтримували".
Водійка тролейбуса Тетяна Шевчук. Суспільне Тернопіль
Заступник директора комунального підприємства "Тернопільелектротранс" Юрій Пацалюк розповідає, що Тетяна – одна з трьох жінок, які нещодавно завершили навчання у підприємстві і працюватимуть водійками тролейбусів. Загалом кадрів бракує.
"На даний час у тернопільському комунальному підприємстві працює 70 водіїв, з яких 11 жінок і решта чоловіків. У зв’язку із воєнним станом 6 наших водіїв зараз воюють на сході нашої України. Звичайно, брак кадрів є, тому що в нас багато техніки і десь 30 людей нам не вистачає водіїв. У нас на базі підприємства працює автошкола, яка готує кадри для нас. От недавно, 31 січня, випустилася група дівчат, бо хлопців зараз проблематично набрати на навчання. Вони прийшли до нас на роботу і стажуються, будуть у майбутньому водіями тролейбусів".
Юрій Пацалюк. Суспільне Тернопіль
Юрій Пацалюк говорить, що обов’язкова вимога – наявність водійського посвідчення і вік від 21 року. Далі – обов’язкове стажування 140 годин. Лише після цього водій може їздити сам. Чоловік розповів, що робота важка, ускладнюють її не лише погодні умови, а й вимкнення світла.
"Рух тролейбусів залежить тільки від подачі струму, контактної мережі. Коли пропадає струм, він зразу зупиняється. Де він саме зупиниться – ніхто не може знати. Водій не бачить моменту виключення і не може його відчути, він відчуває його тоді, коли він зупиняється. Це може бути перехрестя, пішохідний перехід, будь-яка ділянка дороги, де його буде неможливо об’їхати. Часто на водіїв тролейбусів ображаються, бо вони блокують проїзд на дорозі. Відключали в нас мікрорайони, мусіли міняти терміново напрямки руху тролейбусів, щоб вони там не застрягали. Доводилося брати і буксир, щоб їх з цього району забирати".
