За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Портрет Володимира Дубровського. Суспільне Тернопіль
У четвер, 23 жовтня, в Кременці на Тернопільщині відбувся вечір пам'яті викладача, директора фахового коледжу Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка Романа Дубровського. Захід провели в читальній залі цього навчального закладу.
Про це повідомляють кореспонденти Суспільного.
Науковець помер 27 вересня цього року у віці 38 років.
У читальній залі фахового коледжу Кременецької гуманітарно-педагогічної академії. Суспільне Тернопіль
На початку присутнім представили добірку фото та відео, які нагадали про шлях Романа Дубровського від студента до доцента, керівника коледжу.
Про його творчий і науковий шлях розповів наставник, а згодом колега Олег Василишин.
Олег Василишин, колега Романа Дубровського. Валентина Кащук
"Роман Дубровський народився у Володимирі-Волинському. Любов до художнього слова передала йому перша вчителька. У другому класі Роман здобув перемогу у міській олімпіаді юних філологів і відтоді завжди перемагав. Був дописувачем районних газет, позаштатним кореспондентом тижневика "Володимир вечірній". Удостоєний стипендії президента України. У 2006 році став не просто студентом Кременецької академії, а гордістю нашого навчального закладу", — сказав Олег Василишин.
Учасники заходу. Суспільне Тернопіль
Про Романа Дубровського під час заходу говорили не лише, як про освітянина й науковця, а й поета, автора книжки казок "Будинок дружби" та чотирьох поетичних збірок. Студенти декламували його вірші.
Марія Боднар, проректор з навчальної роботи академії. Валентина Кащук
Розповіла про колегу проректор з навчальної роботи академії Марія Боднар:
"Роман для мене був, наче син, для мене це особиста втрата. Він зріс на моїх очах. Досі вчуваються його голос і кроки. Ще дуже мало часу минуло, ще дуже болить. Майже 20 років він був поряд з нами. Пригадую перші кроки Романа у нашій академії і пам’ятаю останні миті. Всі ми цінуємо життєву стійкість та жертовність нашого колеги і друга".
Микола Курач, проректор з наукової роботи академії. Валентина Кащук
"Ми шанували, любили і поважали Романа, знали його лише з найкращого боку. Для мене особисто Роман — це людина, яка зробила себе сама. Він завжди був на своєму місці. За порадою до нього зверталися не лише студенти, а й старші колеги. Як директор коледжу він мав багато далекоглядних планів. Це була всебічно розвинута людина. Досі не можу повірити, що Романа вже немає", — сказав проректор з наукової роботи академії Микола Курач.
Ніна Багнюк, літературний редактор газети академії “Замок”. Валентина Кащук
Спогадами про колегу та друга поділилася літературна редакторка газети академії "Замок" Ніна Багнюк:
"Роман часто бував у нас вдома, любив приїжджати на суниці. Це для нього був своєрідний релакс. З втратою близьких людей важко змиритися. Через релігію хочеться вірити, що кращі люди, які нас залишили, більше потрібні в іншому світі. Нам потрібно підтримувати цей вогник любові Романа, продовжити все, що він розпочав".
