14-річна Анастасія Цяпало, яка постраждала під час ракетного удару по Тернополю 19 листопада 2025 року та втратила маму, дідуся й рідний дім, після двох місяців лікування у Львові зробила перші кроки і готується до виписки.
Про це повідомили у Дитячій Лікарні Святого Миколая та Першому медичному об’єднанні Львова.
Після двох місяців лікування опіків у Львові юна тернополянка, яка внаслідок атаки втратила маму, дідуся та рідний дім, готується до виписки із Дитячої Лікарні Святого Миколая.
На світанку 19 листопада 2025 року тернопільська школярка Анастасія Цяпало поспіхом вдягалася, аби спуститися з рідними в укриття. Не встигли. У їхню багатоповерхівку влучила російська ракета. Настя почула сильний удар і відчинила двері в коридор.
“На мене ринула хвиля полумʼя та диму. Дихати було дуже важко. Мама знепритомніла в мене на руках. Потім я дізналася, що вони з дідусем загинули”, — розповідає дівчинка.
Настя отримала глибокі опіки 15% поверхні тіла. Постраждали руки, ліва нога, обличчя, шия, очі та дихальні шляхи. Біль — нестерпний, стан — важкий. Тож для проведення болючих перевʼязок дівчинку довелося ввести в медикаментозний сон. До тями Настя прийде лише на 3-й день після обстрілу — вже у Львові. Останнє, що памʼятатиме — як вони з бабусею, яка теж отримали опіки, вибираються на балкон.
“Перший тиждень у Лікарні Святого Миколая Настю рятували спеціалісти відділення інтенсивної терапії та анестезіології. Дівчинці наклали трахеостому, щоб забезпечити підтримку дихання через ШВЛ. Кожні 4 години давали знеболювальне, а всі перевʼязки проводили під наркозом. Тим часом бабусю Насті рятували тернопільські лікарі”, – йдеться у повідомленні.
Після того, як стан дитини вдалося стабілізувати, її перевели в хірургічне відділення, де довго лікували глибокі опіки. Робили це за допомогою оперативних втручань: видалення відмерлих тканин — некректомій, методу аутодермопластики — пересадки власної шкіри пацієнтки. Лікування Насті здійснювалося за участі мультидисциплінарної команди опікового відділення.
Паралельно з Настею ще в реанімації почали працювати спеціалісти відділення дитячої реабілітації Unbroken KIDS: фізичний терапевт, ерготерапевт та психолог. Долучилася до роботи з дівчинкою і команда Школа Супергероїв. Через опіки верхніх і нижніх кінцівок дівчинці довелося довго працювати над відновленням навичок ходьби та наново вчитися робити елементарні побутові речі.
Нині Настя вже зробила свої перші кроки і продовжує працювати над витривалістю. Її мета — повернутися у спорт. Настя вже 4 роки займається баскетболом і є капітанкою команди.
Бабуся Насті нині вже перебуває поруч з онукою у Львові. Невдовзі вони повернуться до рідного міста.
