Поділилися своїм теплом із чужими дітьми: історії сімей з Тернопільщини

Фото о. Олексія Філюка

«20 хвилин» діляться історіями сімей з Тернопільщини, які вже прихистили діток. 

Родини, які вже є патронатними сім’ями або піклуються про чужих дітей, поділилися власним досвідом під час зустрічі «Жива книга: відверті історії турботи про дітей», який проходив у Тернополі 12 жовтня.

Це вже другий захід із циклу «Живих книг», що проходять протягом жовтня в 12 областях України. 

— «Жива книга: відверті історії турботи про дітей» — це не просто просвітницький захід, це можливість привернути увагу до питань турботи про дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, залишившись без батьків, — каже Валентина Лимар. — А також турботи про людей, які взяли таких діток і створили їм справжню сім’ю, де є любов і взаємодопомога. 

Відео дня

Такі життєві історії вражають, проникають до глибини серця, адже зараз так потрібні прояви доброти та любові.

Наталя та Руслан

Стали патронатними вихователями у 2021 році у місті Запоріжжя. Однак їхня історія почалася ще раніше, десять років тому, коли вони всиновили маленького хлопчика, а пізніше ще двох дітей. Після повномасштабного вторгнення Наталя з сім’єю переїхала до Тернополя. Під патронатом у її сім’ї перебувало семеро дітей, зараз проживає четверо. Всі діти, яких Наталя з чоловіком беруть у свою сім’ю, — із Запорізької області. У Запоріжжі зараз дуже неспокійно: часті повітряні тривоги, прильоти, руйнування. А тут Наталя має змогу забезпечити дітям безпеку і захист.

Марія Мельничук стала патронатною вихователькою у 2022 році. Разом з мамою, яка є помічником, надала тимчасову домівку 7 підліткам, один з яких, Максим, перебуває в патронаті і сьогодні. Саме підлітків завжди готова прийняти Марія у свою патронатну сім’ю. З ними вона мандрує Тернопільщиною, майструє, оговорює важливі події, сперечається про наболіле. З підлітками непросто, каже пані Марія. Але запевняє: вона знайшла свій шлях до серця підлітка, і її книга саме про це.

Надія та Мирон Сачики

Вони – прийомні батьки. У свою сім’ю, де підростало четверо біологічних дітей, у 2013 році взяли ще двох прийомних: хлопчика та дівчинку. Старша сестра цих дітей вже навчалася в училищі і не потребувала влаштування у прийомну сім’ю, однак все одно стала ще однією прийомною дитиною, так би мовити – неофіційно. Сьогодні прийомні Василь та Тетяна вже виросли, а Надія з Мироном взяли у свою сім’ю ще чотирьох дівчаток, і тепер вони фактично є батьками 11 дітей, за кожного з яких болить та радіє душа, за кожним безсонні ночі та щирі сподівання на щасливу долю.

Світлана та Олег Данилюки

Це – батьки вихователі дитячого будинку сімейного типу у Бережанській громаді. У далекому  2008 році Данилюки  створили прийомну сім’ю, а в 2018 – дитячий будинок сімейного типу. У подружжя п’ятеро власних дітей та шестеро прийомних. Ще троє прийомних вже вийшли із сім’ї. Світлана з Олегом мають непростий досвід виховання дітей з вадами здоров’я та  з адаптацією своїх дітей в соціумі. Вони власними руками збудували чудовий дім, створили комфортний простір для дітей з різними можливостями.

Соломія та Микола Косолапови

Вони створили дитячий будинок сімейного типу у грудні 2023 року. Бажання дозрівало роками. Микола — з багатодітної родини, а Соломія виросла в будинку сімейного типу, була там найменшою з рідних дітей. Тож з дитинства обоє знали, що таке велика сім’я, і як доглядати за дітьми. До Кременецької  громади  переїхали з Рівного з двома біологічними дітьми. Та прийняли в свій дім ще п’ятеро діток, позбавлених батьківського піклування. Соломія не боїться відверто говорити про складні моменти функціонування їхньої великої родини, про щоденну працю. Але не шкодує про зроблений вибір, бо щиро переконана, що кожна дитина заслуговує на родину.

Олексій Філюк

Священик православної церкви України, активний громадський діяч, цікавий блогер і просто майстер на всі руки, який зараз будує дім для старшого сина. А для нас його книга, перш за все, про любов до людей, про любов до дітей. Отець Олексій опікується трьома хлопцями, позбавленими батьківського піклування. Старший, якого взяв під опіку у 2017 році, вже одружений і виховує власного сина. Наймолодший  – дитина з інвалідністю.

Наталя та Ярослав Загроцькі

Вони виховують 14 дітей. Наталя стала однією з перших прийомних мам у Тернопільській області, коли взяла у свою сім’ю з будинку дитини крихітного Максимка, у якого діагностували затримку фізичного та психічного розвитку. Наталя навчила хлопчика ходити і говорити, спілкуватися з іншими дітьми та відстоювати себе. Максим відвідував звичайний дитячий садок та школу. Пізніше Наталя усиновила хлопчика, народила власну доньку Катрусю і розпочала допомагати дітям, від  яких відмовляються рідні та близькі – дітям з інвалідністю. В будинку Наталі та Ярослава завжди гамірно, бо ж у їхній господі є місце не лише людям, а й тваринам: котам, собакам, домашній худобі, ослику, конику та іншим.

Андрій Назаренко

Пан Андрій є головою і засновником благодійного фонду «Майбутнє сиріт». Змалечку Андрій виховувався в інтернаті в Коропці. Андрій розуміє, як важливо мати сім’ю. В 11 років він став учасником програми, у рамках якої американські сім’ї брали українських сиріт в гості на кілька місяців. Там він потрапив у родину Тіма і Карлін Лоіс, з якими і сьогодні підтримує теплі стосунки. Коли подорослішав, Андрій все частіше думав про те, якою буде доля інших дітей-сиріт в Україні, яким не пощастило зустріти прийомних батьків. Так з’явилася ідея допомагати вихованцям інтернатів. Тому з часом заснував фонд «Майбутнє сиріт».

Вісім патронатних сімей, нагадаємо, працюють на Тернопільщині. І жодної — у Тернополі та найближчих громадах.

Що зробила місцева влада, аби діти не потрапляли до притулків, скільки коштів отримують від держави патронатні вихователі і їхні помічники, а також про те, хто і за яких умов може стати патронатним вихователем, читайте на 20 хвилин. 

Цифри

На Тернопільщині проживає 941 дитина зі статусами дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування, з них 93% влаштовані в сімейні форми виховання. Ще 7% — діти, які перебувають в навчальних закладах або старшого віку. Після 18 років і до 23-х їм виплачують допомогу лише за умови, якщо вони навчаються. 

За інф. Начальника Служби у справах дітей ОВА

Довідка

Куди звертатися кандидатам у патронатні родини: 

Тел.: 098-180-71-31, служба у справах дітей міськради, вул. Шевченка, 1, каб 41. 
Або вул. Медова, 3, Центр соціальних служб. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Джерело