За інформацією: Суспільне Тернопіль.

Руслан Пелехатий на робочому місці. Суспільне Тернопіль
"Людині з ампутацією надзвичайно важливо підтримувати фізичну форму. Це допомагає швидше відновитися, стати на ноги, розпочати активне життя", — розповів ветеран.
Цього року Руслан взяв участь у соціально-спортивному проєкті для людей з інвалідністю "Без меж". Донька Дарія розповіла, що запропонувала татові спробувати:

Дарія Пелехата. Суспільне Тернопіль
"Потім прийшла мама, ми все їй розказали. Вона трошки була в шоці, крапельку, але приємно здивована".
Дружина ветерана Ольга Пелехата згадує, що підтримала Руслана в такому рішенні.

Ольга Пелехата. Суспільне Тернопіль
"Це дуже корисно, щоб інші хлопці, побачивши, як один з них може чогось досягнути, мали на меті досягати тих висот, а навіть і більших, ніж може мій чоловік", — каже Ольга.
Як розповів Руслан Пелехатий, протяжність траси на змаганнях була три кілометри. Учасники мали пройти смугу перешкод та дістатись до фінішу:
"Стартував я трішки невдало. Цілий день був у протезі, бо очікували на [потрібні] погодні умови для зйомок. У мене схудла культя, і тільки-но я почав бігти, в мене почав злітати протез. Дуже було прикро зійти з дистанції, навіть не стартувавши толком. Але швидко знайшли рішення і мені вдалося успішно стартувати".

Руслан Пелехатий під час підготовки до змагань. Суспільне Тернопіль
За словами Руслана, долати смугу перешкод із протезом було досить незвично.
"Парканчики я подолав. А потім побачив, як їх долали хлопці з подвійною і з високою ампутаціями. Наскільки вони підготовлені, цілеспрямовані і яка в них воля до перемоги.
Наступною перешкодою були ланцюги: потрібно було взяти один, кожен вагою десь 20 кілограмів приблизно, і пронести його також зо 50 метрів", — пригадує цю частину змагань ветеран.

Руслан Пелехатий з іншими учасниками змагань. ГУ НП у Тернопільській області
Руслан Пелехатий розповів, що коли прибіг до ланцюгів, то чомусь подумав, що їх треба взяти два:
"В одну руку взяв один ланцюг, в іншу — другий і йшов. Потім до мене підбіг ведучий, каже: "Руслане, для чого ти взяв два? Треба було один". Але вже як взяв два, то не буду на півдорозі кидати. Так я тих 50 метрів протягнув два ланцюги".
Попри біль, хвилювання та несприятливі погодні умови Руслан Пелехатий успішно пройшов відбірковий етап та потрапив до фіналу.
"Незважаючи на свій вік, а я був найстарший серед учасників, мені якимось дивом вдалося добратися до самого фіналу. Я посів друге місце. Мене випередив досить сильний суперник, мій побратим із Сил Спеціальних Операцій, 8-й полк", — розказав ветеран.

Руслан Пелехатий з сім’єю. Суспільне Тернопіль
За словами Руслана, він сподівається, що перегляд проєкту надихне інших людей з ампутаціями:
"Дуже надіюсь, що поранені, які зараз в лікувальних закладах, які на реабілітації після ампутацій, які готуються або недавно протезовані, побачать і зрозуміють, що з протезом можна бігати, скакати, можна робити все, що завгодно. Тут основне — зрозуміти, що після таких поранень і протезування можливо все. Головне — не зациклюватися на своїй проблемі, а рухатись вперед, повертатися до активного життя".
Нагадаємо, на Тернопільщині проводять турніри й змагання для ветеранів російсько-української зокрема, зі стільби з лука, петанку, волейболу, боулінгу, більярду та інших видів спорту.
