Прощання з Героєм розпочалося у селі Вага, де зустріли тіла захисника і колоною рушили до рідного села Мужилів де на подвір’ї рідного дому рідні, близькі, друзі, односельці, побратими та всі небайдужі спільною молитвою віддали останню шану воїну.
Після цього похоронна процесія вирушила до місцевого храму, де священнослужителі продовжили чин похорону.
У спільній молитві присутні просили Господа упокоїти душу Захисника та дарувати йому вічний спокій.
Згодом траурна процесія попрямувала на місцеве кладовище, де Василя Ярового провели в останню земну дорогу.
“Віддати останню шану Герою зібралися рідні та близькі, побратими, жителі громади, представники місцевої влади, духовенство та всі, хто прийшов розділити біль непоправної втрати”, – йдеться у дописі громади.
На кладовищі до присутніх звернувся військовий капелан Дмитро 47-ї окремої механізованої бригади, у лавах якої служив Василь Яровий.
Він розповів про бойовий шлях захисника, його відданість військовій присязі та важливість виконання бойового завдання.
Разом із побратимами капелан передав синові загиблого, Віктору, прапор військової частини як символ честі, мужності та жертовної служби Україні.
Звертаючись до громади, військовий капелан наголосив, що сьогодні, як ніколи, важливо зберігати віру в Перемогу, підтримувати наших воїнів і бути єдиними, адже саме заради цього Герої віддають найдорожче — своє життя.
Василь Яровий віддав найдорожче — своє життя, захищаючи Україну, її свободу та незалежність.
Його мужність, самопожертва й незламність назавжди залишаться у пам’яті Підгаєцької громади та всіх, хто знав і шанував Героя.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Щирі співчуття рідним і близьким.
Нехай Господь упокоїть душу захисника, а всім, хто його любив, дарує сили пережити цю непоправну втрату.
