Тернопільський поліцейський Петро Тихович, який ніс службу у стрілецькому батальйоні поліції особливого призначення, поділився бойовим досвідом участі в бойових діях на Торецькому напрямку, де разом із побратимами тримав оборону в умовах постійних обстрілів і безперервної загрози з боку ворожих дронів.
За словами поліцейського, служба в батальйоні поліції особливого призначення стала для нього справою честі та відповідальності за безпеку країни. Під час виконання бойових завдань він обіймав посаду заступника командира 3-го взводу стрілецького батальйону ГУНП у Тернопільській області.
«Прийшовши в батальйон, я був призначений на посаду заступника командира 3-го взводу батальйону поліції особливого призначення. Піхотинці ми були — це сила, яка тримає нашу землю, стоїть і не пропускає ворога далі», — розповідає Петро Тихович.
Поліцейський зазначає, що нинішня війна суттєво відрізняється від початку повномасштабного вторгнення. Якщо у 2022 році він виконував стабілізаційні завдання на Київщині та Харківщині, то нині бойові дії стали значно інтенсивнішими через активне застосування безпілотників.
«Порівнюючи тоді і зараз, можу сказати, те що було раніше, здається “прогулянкою”. Було страшно і небезпечно, але нині — значно важче», — каже захисник.
За його словами, ворожі дрони не давали спокою ні вдень, ні вночі, постійно перебували над позиціями та здійснювали скиди боєприпасів.
«Було відчуття, ніби над нами проходить їхня авіатраса — дрони літали безперервно. Два дні поспіль — прильоти на позицію, без жодної паузи», — пригадує боєць із позивним Тихий.
Особливо складною стала ситуація, коли через пошкоджені кабелі підрозділ майже дві доби залишався без зв’язку. За словами Петра Тиховича, відновлення комунікації стало критично важливим для подальшого виконання завдань.
1 червня 3-й взвод зазнав втрат — загинули двоє бійців. Поліцейський зізнається, що говорити про загибель побратимів надзвичайно важко, однак саме бойове братерство допомагає витримати випробування війною.
Під час одного з бойових виходів Петро Тихович отримав поранення ноги та контузію, проте, попри це, долучився до евакуації поранених побратимів, яка тривала майже п’ять годин під постійною загрозою ворожих дронів.
Після повернення з фронту Петро Тихович продовжив службу в поліції та знову очолив відділ ювенальної превенції. За його словами, бойовий досвід змінив життєві пріоритети та навчив цінувати кожен день.
«Коли ти спокійний — мислиш розсудливо і приймаєш правильні рішення. Паніка — це м’яч, який віддаєш ворогу», — підсумовує поліцейський.
