За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Міжнародна конференція у Польщі, на якій йшлося про печеру Вертеба на Тернопільщині. Борщівський обласний краєзнавчий музей
Археологічні пам’ятки трипільської культури, що у печері Вертеба на Тернопільщині, пропонують внести до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКОhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E. Чому це варто зробити — обґрунтував у вересні на міжнародній конференції у Польщі археолог, директор Борщівського обласного краєзнавчого музею Михайло Сохацький. Він досліджує залишки трипільної культури на території Тернопільської області.
"Археологічні пам’ятки у Вертебі можуть стати першими на Тернопільщині, які увійдуть до спадщини ЮНЕСКО"
"Пропозиція внести археологічні пам’ятки трипільської культури до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — це була ініціатива багатьох науковців, археологів і Міністерств культури трьох країн: України, Молдови та Румунії. Саме на території цих держав зберігаються такі пам’ятки. То ж на конференції у Кишиневі були присутні представники трьох країн: археологи, дослідники, науковці, які займаються цією темою, міністри культури трьох країн, а також були присутні представники ЮНЕСКО. І тоді вирішили, що вартує включити до списку окремі пам'ятки із кожної країни: України, Молдови і Румунії. З України — це пам'ятка — печера Вертеба, яка знаходиться на Тернопільщині біля села Більче Золоте. Цю печеру досліджує археологічна експедиція Борщівського краєзнавчого музею, в тому числі, і я, як археолог".
"Трипільська культура — це було поселення, яке займало величезну територію"
"Трипільську культури в кожній із цих трьох країн називають по-різному, іноді на неї кажуть "трипільська цивілізація". В Румунії — це культурний комплекс Кукутень-Трипільська культураhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8. Це було величезне поселення на території від румунських Карпат аж до річки Дніпро, від Одеси і до Львова, воно справді охоплювало дуже велику територію. І сюди входила майже вся північна частина сучасної Молдови. Що стосується трипільського поселення у печері Вертеба, то воно має багату історію дослідження, починаючи з 19 століття. Ця колекція, яку досліджували у 19 столітті, збережена до сьогодні. Сформована потужна колекція археологічних артефактів в Борщівському обласному краєзнавчому музеї. Потім опублікували велику англомовну книгу про колекцію у Краківському музеї. І вже добрих два десятки публікацій вийшло за результатами 20-річного дослідження, яке провела археологічна експедиція нашого музею, я її очолюю. Тобто, це дослідження з 1995 року. Ми запросили на Тернопільщину дослідників з різних країн світу: антропологів, генетиків, геофізиків, геологів та інших спеціалістів, які нам допомагають відкрити сторінки стародавньої історії. На основі цього всього і вийшли публікації, що уже відомі у світі, усі вони англомовні. Тому й звернули увагу на цю пам'ятку. Вважаю, що вона має всі шанси бути включена до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО".
Михайло Сохацький, археолог, директор Борщівського обласного краєзнавчого музею на міжнародній конференції в Кишиневі у Польщі. Вересень 2025. Борщівський обласний краєзнавчий музейНаступний етап — внесення пам’яток трипільської культури до попереднього списку спадщини ЮНЕСКО
"Найперше, моїм завданням було зробити презентацію для міжнародної конференції, з її допомогою там я розповів про унікальність трипільської культури, її значення і важливість. Це потрібно, щоб зважити усі аргументи "за" і "проти" того, чи може бути культура включена у список спадщини ЮЄНЕСКО. Але для початку, ці пам’ятки треба внести у попередній список спадщини ЮНЕСКО. То ж на конференції вирішили, що цю культуру включають спочатку до попереднього списку і для того треба до кінця листопада підготувати пакет документів, тобто аргументів, які засвідчують, що ця культура має шанси бути в списку. Список затверджує комісія ЮНЕСКО, вона приїжджає на місце і вивчає готовність пам'ятки увійти до спадщини ЮНЕСКО".
Що потрібно, аби пам’ятку включили до списку ЮНЕСКО?
"Є стандарти ЮНЕСКО, які діють по всьому світу. Головне — пам’ятку не можна забудовувати, ніяких сучасних споруд на її території. Треба чітко довести, що цей об’єкт не буде руйнуватися, на ньому не будуть проводити земляні роботи. Також необхідно, щоб пам’ятка була науково добре вивчена і унікальна з наукової точки зору. Вона має бути визнана охоронним законодавством, тобто бути пам’яткою національного значення. Потрібна величезна колекція дослідних матеріалів. Вертеба — має велике наукове значення, бо у нас це єдина пам'ятка, яка дає розуміння про людей, що належали до трипільської культури. Інших таких матеріалів, які ми називаємо антропологічними, немає. Тобто рештки тіл людей — представників трипільської культури на території країни не збереглися більше ніде. Справа в тому, що тоді був такий поховальний обряд, що навіть кістки не збереглися до нашого часу. Опубліковані матеріали про це, свідчать про наукову важливість пам'ятки. Також має бути весь пакет документів щодо надр, що знаходяться на цій території. Крім того, аби пам’ятку внесли до списку, біля неї має бути облаштована інфраструктура, до неї має бути належний доїзд, зроблена дорога. Тобто, пам’ятка має бути доступна у будь-яку пору року, щоб до неї можна було дійти чи доїхати. Ще однин важливий пункт — пам’ятка має охоронятися".
Міжнародна конференція у Кишиневі, де йшлося про печеру Вертеба, археологічні пам’ятки трипільської культурина Тернопільщині. Борщівський обласний краєзнавчий музейСкільки часу потрібно, щоб пам’ятки трипільської культури включили до списку?
"Цей процес тривалий, приблизний час визначити наразі не можемо. Справа в тому, що залишки культури знаходяться на території трьох країн, а у кожної з них різне законодавство і своя специфіка роботи. Таким чином усі будуть спільно узгоджувати роботу. Але позитивним є те, що цю роботу вже почали. Однак, уже до кінця листопада плануємо подати всі необхідні матеріали для внесення пам’ятки у попередній список".
Ми зробили усе можливе, щоб зберегти цю пам’ятку
"Ми, працівники Борщівського обласного краєзнавчого музею, багато років присвятили тому, щоб зберегти цю пам’ятку в доброму стані й охороняти її. На території Вертеби не було жодних добудов. Є територія поля, але ми передбачали те, що її треба взяти під охорону, то ж ми зробили деякі кроки. Перше — ми отримали ліцензію на користування надрами. Тобто все, що нижче глибини двох метрів — вважається надрами, все, що зверху — це земля. І відповідно, у нас є два різних закони: про землю і про надра. Мені довелося витратили чотири роки, аби отримати цей спеціальний дозвіл на користування надрами. І от, отримавши цю ліцензію, ми створили там музей. А музей — це один з найефективніших способів охорони пам'ятки. Бо можна поставити табличку, що тут не можна смітити, тут не можна копати, руйнувати. Але ніхто на ту табличку не зважає. Але якщо ми зробили музей і закрили печеру дверима, то це означає, що там нічого люди не нищать, а буде лише цивілізоване, організоване відвідування печери. Також ми зробили документи на 5 гектарів землі над печерою, які засвідчують, що там ніхто нічого не будував, не руйнував. І ці документи уже зареєстровані, ще перед повномасштабною війною ми встигли ввести їх в держреєстр. Це важливо, бо коли такі документи зареєстровані, то видно, ця пам'ятка вже більш готова до включення у попередній список спадщини ЮНЕСКО. Треба буде ще зробити чимало документації, проектів, різних технічних моментів, але ми над цим уже працюємо".
Архівне фото, Михайло Сохацький досліджує печеру Вертеба. Суспільне ТернопільЩо зміниться, якщо пам’ятки трипільської культури внесуть до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО?
"Окрім фінансової переваги, перш за все, — це престиж для країни, для області. Це суттєво змінює охоронний статус об’єкта. Будуть проводити різні дослідження, але якщо хтось хоче там проводити якісь наукові дослідження, то це має бути узгоджено з ЮНЕСКО. Жодні дії на території пам’ятки не відбудуться без узгодження з ЮНЕСКО. Тобто, нічого не знищиться. Ще одна перевага — розвиток туристичного галузі, пам'ятка стане більше популярною, якщо люди знатимуть, що вона увійшла до спадщини ЮНЕСКО. А головне — пам'ятка збережеться для наступних поколінь.
Археологічні пам’ятки трипільської культури, що у Вертебі, дуже важливо внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Адже в цей список входить те, що створив Бог, що створила природа або людина. І це є унікальне, тобто воно неповторне. Якщо воно буде знищене, то наступні покоління ніколи також не зможуть побачити", — розповів Михайло Сохацький.
