Роман Фещак оцінював на відомому телепроєкті страви та доступність ресторанного сервісу для людей із порушеннями зору.
Про свою участь у програмі житель Золотого Потоку розповів у місцевій фейсбук-групі.
Роман Фещак з’явився у шостому випуску п’ятого сезону «МастерШеф. Професіонали», який вийшов 26 вересня. Разом із ним на знімання приїхали представники спільноти незрячих масажистів Braille Mas.
«Про інклюзію треба говорити, тож давайте робити наш світ доступнішим разом», – написав Роман.
За інформацією телеканалу СТБ, гостями кухні цього разу стали 15 людей із різними ступенями порушення зору – від часткової втрати зору до повної незрячості.
Учасники шоу мали за три години приготувати для них основну страву та десерт. Водночас завдання полягало не лише у створенні смачної їжі. Кухарі повинні були продумати доступне меню, безпечну подачу страв і комфортне обслуговування за столом.
«Ви неймовірні, бо ви зробили для нас не тільки доступність, а поєднали все так, аби ми почували себе як вдома», – сказала одна з гостей учасникам шоу.
Переможців випробування визначали самі гості. Після дегустації одна з команд перемогла з мінімальною перевагою – вісім голосів проти семи.
Цей випуск показав інклюзію не як абстрактне поняття чи особливе ставлення до людини, а як складову якісного професійного сервісу. Йдеться про зрозуміле пояснення, безпечне розташування предметів, можливість самостійно зробити вибір та спілкування без упереджень і надмірної опіки.
Роман Фещак утратив зір у 14 років. Згодом навчався у Львівській школі для незрячих дітей, де опанував шрифт Брайля. Він здобув фах масажиста і психолога, а від 2022 року працює у Золотопотіцькій лікарні.
Окрім роботи масажистом, Роман пише вірші, прозу та казки. Його твори публікували у літературних виданнях і колективних збірках, а 2024 року він став лауреатом премії імені Степана Будного.
Участь Романа Фещака у популярному телепроєкті важлива не лише як особисте досягнення жителя Чортківщини. Вона вкотре нагадує, що доступність – це можливість людей з інвалідністю повноцінно користуватися звичними послугами, висловлювати власну думку та бути учасниками суспільного життя, а не лише об’єктами допомоги.
