За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Психологиня, гештальт-терапевтка Любов Медведь і випускова редакторка Українського радіо Тернопіль Наталка Андрушко-Колтун. Суспільне Тернопіль
Психологиня, гештальт-терапевтка Любов Медведь в інтерв'ю Українському радіо Тернопіль розповіла про гормон стресу кортизол. Про нього згадують, коли говорять про втому, тривожність, проблеми зі сном чи постійне відчуття напруги. За словами психологині, інколи людина сама може контролювати і знижувати свій рівень кортизолу.
Спілкувалася з нею випускова редакторка Українського радіо Тернопіль Наталка Андрушко-Колтун.
Кортизол часто називають гормоном стресу. Наскільки це визначення точне?
Насправді це дуже точне визначення. Це гормон, який виділяється тоді, коли людині потрібно виконати певні задачі. У нормі цей гормон виділяється, коли людина щось планує зробити, коли є небезпека і він піднімає тонус організму настільки, щоб людина могла уникнути, втекти, мати сили до труднощів і виконувати задачі, які ставить перед нею життя.
У нормі цей гормон виникає постійно згідно з викликами. І він для того й потрібен. Але коли його забагато, він може руйнувати організм, ми не можемо його переробити.
Все-таки він потрібен нашому організму?
Все, що є в організмі, еволюційно потрібне.
Якби його рівень був занизький, що було б з нами?
Ми не могли б опиратися життєвим обставинам. Людина б тоді перетворювалася на істоту, яка не може втікати, не може боротися.
Як зрозуміти за своїми відчуттями, що ти перебуваєш у тривалому стресі і в тебе забагато кортизолу?
Кортизол — це такий гормон, який ми не чуємо на нюх, на смак. Ми можемо побачити це за певними ознаками. Це можуть бути психосоматичні розлади. Розлади сну, підвищення ваги. Але нам не треба чекати, поки побачимо наслідки хронічного стресу вже у вигляді симптому, коли організм починає сигналізувати досить сильно. Нам треба більше аналізувати те, що з нами відбувається.
Коли ми перебуваємо в ситуаціях стресу, то маємо розуміти, що кортизол піднімається. Коли таких ситуацій багато, він не може не підніматись. Безпеки як такої зараз в Україні немає. Ми щодень чуємо тривоги, печальні звістки, люди стикаються з труднощами на роботі, в бізнесі, у життєвих ситуаціях. Не вистачає ресурсів справлятися зі стресом.
Які зміни в поведінці можуть свідчити про те, що в нас забагато кортизолу?
Вони залежать від типу особистості. Ми всі по-різному організовані психічно, в нас різна нервова діяльність. Є люди з різними темпераментами, з певним типом нервової системи, є люди досить ресурсні, а є люди, які зовсім виснажилися. Реакції можуть бути різними, але вони неприємні. Людина може ставати роздратованою. Може думати, що з нею все в порядку, а щось не так з іншими людьми.
Вона починає провокувати конфлікти, швидко спалахувати. І навіть незначні ситуації запускають у ній стресову реакцію, вона починає дуже емоційно реагувати. І оцей рівень емоцій зі сторони не відповідає ситуації, а їй здається, що все адекватно, що вона реагує так, як цього вимагають обставини.
Також можуть бути розлади сну, людина зовсім може не мати сил. Парадоксально, що гормон стресу мобілізує. Але, коли організм виснажений, людина може не хотіти робити навіть звичайні речі. Це може нагадувати депресію, але нею не бути. Тому що депресія має інший механізм. Людина може уникати навіть тих хороших речей, планів, які вона хотіла, але на них уже немає сил.
Зараз починається період відпусток. Можливо, деякі люди відчувають, що необхідно відпочити, але ресурсів знайти тур чи домовитись організувати відпустку, навіть скласти валізу і подивитись, чи в тебе не прострочений паспорт, людина не має. І якраз оцей стан, що чогось хочу, але не маю сил це зробити, може свідчити про високий рівень кортизолу в організмі і те, що людина тривалий час перебуває в стресових ситуаціях.
Стрес може бути наш, може бути не наш. Ми підключаємось до інформаційного поля. Чуємо, що гинуть люди. Це не наші близькі, не наші родичі, але ми сумуємо, співпереживаємо, бачимо це горе і в нас запускається печаль, втрата, злість, страх, тому що ми не знаємо, хто буде наступний.
І сигнал тривоги теж запускає реакцію стресу. Якщо ми відкрили програмку і подивилися, що летить не сюди, все одно на підсвідомості є думка, що зараз хтось постраждає, якась людина може загинути, летить чиясь смерть. І ніхто не знає, чия. І це досить тривала напруга.
Люди йдуть у пасивні реакції, зменшують активність, сповільнюють життя, не реалізовують ті плани, які хотіли б. Або заходять у дуже активні реакції, які теж підвищують рівень кортизолу. Намагаються швидко жити, швидко реалізуватися, взяти на себе безліч справ, а сили немає. І тоді або справи не вдаються, або людина починає хворіти. Організм таким чином зупиняє людину від надмірного виснаження.
А от як кортизол впливає на наш апетит? Чи правда, що при підвищеному кортизолі хочеться багато солодкого, люди заїдають стрес?
Це теж залежить від організму людини. Дехто має підвищений апетит, комусь хочеться м'яса, організм потребує енергії. Комусь хочеться багато солодкого, коли стрес переважно від того, що немає поруч близьких людей, немає того, хто тебе любить. Дехто взагалі відмовляється їсти.
Людина може ставати агресивною в мережах, може починати шукати конфлікти, зачіпається за тригерні теми, часто сама їх провокує. Здається, що вивільняє емоції, але це велика ілюзія.
Коли помічаєте, що більше, ніж завжди, включаєтесь у конфлікти, вас усе дратує, і може дратувати не лише щось погане, приміром, корупція чи злочини. А може дратувати чуже життя. Хтось розпочав бізнес чи людина виставила в пості квітку або якийсь позитив. І тут з'являється хвиля хейту. Про що це свідчить? Про те, що люди досить застресовані, шукають можливість вивільнити свої емоції і не бачать, як це зробити конструктивним чином.
Якщо ви посварилися, а потім думаєте: "А нащо воно мені було треба?", — це є збережена здатність до аналізу. Варто з проблемою щось робити. Потрібно з цим справлятися і не дозволяти досягнути точки, де це почне впливати на життя і здоров'я.
Як сон впливає на рівень кортизолу?
Кортизол впливає на сон. Сон впливає на кортизол. Чим кращий у вас сон, глибокий, сильний, вчасний, достатній для вас, тим легше справлятися організму з кортизолом. Через сон людина відновлюється, але ми всі розуміємо, що наш сон зараз переривається часто декілька разів за ніч. Не від нас це залежить. І тоді варто дати додаткові сили організму.
Ми можемо купити препарати, які має призначити лікар. Тут точно не рекомендую займатися самолікуванням. На чому люди часто економлять — це на аналізах. Часто в мережах просять порадити лікаря, який не призначає аналізів, додаткових обстежень. Але кожне додаткове обстеження дає картину того, що відбувається з організмом. Рівень кортизолу можна побачити. Можна побачити недостатність якихось гормонів, мікроелементів. І тоді призначення лікаря буде точнішим.
Чи є гормони-антагоністи кортизолу?
Є три антагоністи кортизолу. Це окситоцин, дофамін і ендорфін. Два останніх є короткостроковими. Це гормони, які ми відчуваємо, коли з нами стається щось хороше. Це радість. Ми щось смачненьке з'їли і ці гормони виробляються.
Подивилися TikTok, щось зробили хороше, нас похвалили, отримали якусь радість, нагороду, побачили сонечко, квіточки. І це прекрасно, але швидко минає. Гормон тривалої дії — окситоцин. Це гормон, який виробляється від нашої любові до інших і від любові інших до нас. Кажуть, якщо людині погано, заведіть кота чи собаку. Це замінник любові людської.
Зараз стосунки стали розірваними, дистанційними. Люди, які мали хороші повні сім'ї, зіткнулися з трагедіями, з розривами, в когось хтось воює, в когось сім'я роз'їхалась по різних країнах, одна дитина може бути в одній країні, інша — в іншій.
Бабці бачать внуків через екран моніторів. Дружини бачать чоловіків коротко, якщо вони воюють. Деякі чоловіки є вдома, але вони настільки виснажені, що не можуть проявити любов. Жінки тримають на своїх плечах і війну, і сім'ю, і дітей, коли чоловіків немає поруч. Це теж виснажує.
І якраз, коли спілкуємося з близькими, то отримуємо радість живого контакту. Це піднімає гормональний фон і про це треба дбати. Це основа, яка нас дуже сильно тримає.
І що можна порадити. Починайте відновлювати контакти, робіть їх більш живими. Якщо це неможливо, то шукайте людей, які можуть зайняти це місце, однодумців, друзів, підтримку. Можливо, це будуть люди, про яких ви забули, а вони десь є в житті. Шкільні друзі, з якими було гарно і тепло. Хтось з кимось їздив у подорож, є спільні інтереси.
Хтось мріяв танцювати чи малювати. Це не дуже затратні способи, вони доступні всім людям. Піти в гості, перетелефонувати, випити каву з видом на озеро, подивитися, як пливуть качечки, поспілкуватися, обнятись, потриматись за руки, щоб контакт ставав максимально живим, реальним, тілесним.
І ваш психологічний фон почне вирівнюватися. Коли ж цього ресурсу немає, люди швидко ламаються. Запускаються депресивні процеси, серйозні захворювання. Люди вигорають, швидше помирають. І тому будь-які способи зробити собі добре є добрими.
Варто розуміти, що ми всі перебуваємо в одній точці часу, в одній країні, в один історичний момент, але маємо індивідуальні особливості проживання. Наш емоційний стан може не збігатися зі станом інших людей. І тут найголовніше — не вважайте свій стан єдино правильним. Дозволяйте людям проживати своє особисте життя так, як вони можуть.
Не засуджуйте інших за радість. Можливо, це останній день цієї радості. Можливо, завтра ця людина піде воювати. Чи щось станеться. Ми ніколи не знаємо, як складеться. І тому, чим більше радості присутньо в нашому житті, чим більше хороших подій, тим ми стаємо як нація міцніші, сильніші. Можемо допомагати тим людям, які зараз виснажені. Бо коли ми самі виснажені, то закриваємось у своїх мушлях.
І тому, якщо в когось зараз вистачає ресурсу на радість, на життя, на якісь хороші події, на одруження, на народження дітей — це є дуже добре.
