За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Кременецький замок. Офіс Генерального прокурора
На Тернопільщині у Кременецько-Почаївському історико-архітектурному заповіднику (далі ДІАЗ — прим.) 15 серпня відкрили виставку "Археологія Кременецького замку: нові відкриття". В експозиції можна побачити кераміку, монети, ювелірні та побутові вироби, які знайшли під час нещодавніх досліджень на Замковій горі.
За словами директора Кременецько-Почаївського ДІАЗу Василя Ільчишина, в липні науковці Інституту археології Національної академії наук України на замовлення заповідника провели розвідкові археологічні розкопки на території Кременецького замку. Досліджували та вивчали періоди заселення, функціонування і будівництва фортеці.
Археологічні розкопки на Замковій горі в Кременці Кременецько-Почаївський ДІАЗ
Археологічні розкопки на Замковій горі в Кременці Кременецько-Почаївський ДІАЗ
Археологічні розкопки на Замковій горі в Кременці Кременецько-Почаївський ДІАЗ
Знайшли поховання людей
Під час розкопок дослідили мур першого кам’яного замку, який у 1975 році відкрила архітекторка-реставраторка Євгенія Пламеницька. Науковиця припускала, що він належить до 8-9 ст. Насправді ж мур можна датувати не раніше як серединою/другою половиною 13 століття, розповів директор ДІАЗу.
Василь Ільчишин. Суспільне Тернопіль
"Найстаріший археологічний матеріал, який ми знайшли, належить до 10 століття. Це кераміка, якої дуже багато. Її ми можемо пов’язувати з першими дерев’яними укріпленнями 10-13 століть. Можливо, там були кам’яні фрагменти, але мурований замок з’явився на горі не раніше кінця 13 століття", — каже Василь Ільчишин.
Ще одне цьогорічне відкриття археологів — кладовище на території замку, яке з’явилося внаслідок монгольської навали середини 13 століття, розповів директор заповідника:
"Знайшли поховання людей, які померли під час кількамісячної облоги замку 1241 року. Це культурний шар 12-13 століть. Коли фортеця в облозі, люди відірвані від постачання їжі та води — це голод, хвороби, смерть. Ховати за межами городища (поселення в межах укріплення — прим.) змоги не було, тож робили це на території. Антропологиня Інституту археології НАН України Юлія Ушкова, яка досліджувала останки, не зафіксувала травм. Тобто люди помирали від голоду або хвороб".
Юлія Ушакова розповіла, що серед знайдених поховань виявили жіночі і дитяче.
Юлія Ушакова. Суспільне Тернопіль
"Жінка 25-30 років та дитина близько трьох років. Досліджуючи її останки, ми побачили, що у кістках є сліди захворювання менінгітом. Ще два захоронення — чоловіка і жінки, вік яких 40-50 років. Можемо сказати, що дорослі люди багато фізично працювали та з дитинства їздили верхи. У них були погані зуби та вони жили у постійному стресі", — розказала про знахідки антропологиня.
Виявили срібні монети і прикраси
Як розповів Василь Ільчишин, окрім багатьох зразків кераміки під час розкопок знайшли ще дві рідкісні для нашого регіону речі:
"Знайшли дуже цікаву і унікальну для Тернопільщини річ — фрагмент срібної литовської гривні. Офіційно — це друга така знахідка в нашій області. Ця грошова одиниця була в обігу на великій території, це щось на зразок сучасного євро. Ще одна знахідка — монета Казимира Великого 1337-1375 років. Це мідна монета, викарбувана у Львові. Вона цікава тим, що була виготовлена для внутрішньої торгівлі лише на території Львова. Що вона робить у Кременці, невідомо. Ще один цікавий експонат — стилос для письма".
Експонати виставки в Кременецько-Почаївському ДІАЗ Суспільне Тернопіль
Експонати виставки в Кременецько-Почаївському ДІАЗ Суспільне Тернопіль
Експонати виставки в Кременецько-Почаївському ДІАЗ Суспільне Тернопіль
Експонати виставки в Кременецько-Почаївському ДІАЗ Суспільне Тернопіль
Експонати виставки в Кременецько-Почаївському ДІАЗ Суспільне Тернопіль
За словами Василя Ільчишина, серед відкриттів — залишки кам’яного будинку 17 століття.
"Під час облоги Кременецького замку у визвольній війні Богдана Хмельницького фортецю зруйнували. Але на цьому моменті рано ставити крапку на її історії. Бо, судячи зі знахідки споруди 17 століття, замок функціонував і пізніше. Швидше за все ця будівля була зруйнована внаслідок війни 1675 року, коли татари пройшлися усією округою. У цьому будинку жила статна людина. Ми знайшли срібні монети, металевий і бронзовий посуд, а ще — чоловічу срібну брошку. Тож, ймовірно, у цьому домі мешкав міський староста", — каже директор заповідника.
Василь Ільчишин розповів, що згодом у башті "Над новим домом" (одна з веж Кременецького замку — прим.) планують створити виставкову залу для артефактів із Замкової гори:
"Але для цього потрібно законсервувати руїни, зробити захисний дах, стабілізувати пам’ятку, а тоді робити експозицію. Прогнозувати, скільки це займе часу у період війни, важко. У кращому випадку — це два-три роки".
Доки тривають дослідження знайденого матеріалу, науковці ДІАЗу завершують формування каталогу “Археологія Кременецького замку”, який видадуть у жовтні. Як розповів Василь Ільчишин, він міститиме експонати заповідника та місцевого краєзнавчого музею.
Виставка археологічних знахідок триватиме до 10 вересня у головному офісі Кременецько-Почаївського ДІАЗу. Відвідати її можна безкоштовно.
Нагадаємо, в травні 2025 року з підприємцем, який хотів збудувати кафе в Кременецькому замку, розірвали договір оренди.
Раніше Суспільне писало, що судитимуть колишнього директора заповідника і підприємця з Кременця, яких підозрюють у причетності до будівництва кафе на території замку, що на горі Бона. За інформацією прокурорів, будівництво кафе в цьому місці завдало державі шкоди на понад три мільйони гривень.
Крім цього колишнього директора державного історико-архітектурного заповідника мають судити за те, що на території замку незаконно встановили флагшток із державним стягом. Збитки, завдані історико-архітектурному заповіднику, становлять понад 726 тисяч гривень.
Авторка: Олена Ілинич
