За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Денис Мриглод, пасічник. Суспільне Тернопіль
Мертві бджоли на пасіці Дениса Мриглода. Суспільне Тернопіль
Про те, що бджоли загинули, пасічники дізналися 8 липня, каже Денис Мриглод:
"У середу зранку нам подзвонили люди з сусідніх сіл, що в них є падіння бджоли, ми приїхали сюди, побачили, що в нас робиться, і почали дзвонити міському голові щодо цієї проблеми. У середу ми нічого не чіпали, в четвер зранку приїхала комісія, взяли зразки, викликали поліцію. Конкретно в мене 11 бджолосімей, у сусіда 14 бджолосімей і ще в одного пасічника з нашого колективу 14 бджолосімей загинули. Матки живі, але 80% бджоли, льотної молодої бджоли — все відійшло, мор".
Мертві бджоли на пасіці Дениса Мриглода. Суспільне Тернопіль
Мертві бджоли на пасіці Дениса Мриглода. Суспільне Тернопіль
Загинули бджоли і в Миколи Бойка. У нього 14 бджолосімей:
"В понеділок я розмовляв з представником агрофірми, яка обробляла кукурудзу вкінці дня. Він казав, що будуть обробляти кукурудзу. У той день було похмуро і сильний вітер, бджола не йшла в поле, а в понеділок ми тут не були, а в середу вже подзвонили з міської ради і сказали, що є потрава бджіл. Ми поїхали до пасічника біля цукрового заводу і я запропонував поїхати сюди на ці пасіки подивитися. Ми приїхали, то тут перед вуликами і вулики були забиті мертвими бджолами".
Микола Бойко, пасічник, на Тернопільщині загинули бджоли. Суспільне Тернопіль
Пасіка Миколи Бойка. Суспільне Тернопіль
"Особисто я з пасіки на 14 бджолосімей вимів біля 30 літрів мертвої бджоли. Сім’я мала би дати 35-40 літрів меду, це десь 7-8 тисяч гривень, плюс купити новий пакет — це десь дві тисячі гривень або 2400. Понад 10 тисяч гривень на одну сім’ю йде збиток. Як на мене, а в мене 14 сімей, то це 140 тисяч гривень збитків. А так як на нас всіх, то це до 500 тисяч гривень. Хто нам їх відшкодує?", — каже Микола Бойко.
Микола Бойко, пасічник. Суспільне Тернопіль
Мертві бджоли на пасіці Миколи Бойка. Суспільне Тернопіль
Мертві бджоли на пасіці Миколи Бойка. Суспільне Тернопіль
Пасічники припускають, що причиною масової загибелі бджіл могла стати обробка полів хімічними препаратами, про яку аграрії офіційно не повідомляли, розповів Денис Мриглод.
"За останні роки я не пригадую, щоби були такі випадки. Десь-колись, якщо жменька бджоли підмору, всяке буває, хтось садок міг покропити, але за останні роки такого взагалі не було. До речі, минулого року ми теж стояли на цьому ж місці, тут, де пшениця, цвіла розторопша, ми з неї брали мед, далі соняшник цвів, також проблем не було.
Я думаю, що це ті ж самі фермери садили, що розторопшу, що соняшник, проблем не було, ми відстояли тут до серпня. А цього року так сталося, бачите, там гречка і вона межує з кукурудзою, яку кропили. Скоріш за все, коли кропив аграрій, кропили дроном, то поривом вітру цю отруту понесло на гречку. Тому таке сталося. А раніше як кропили трактором, то він йшов з цим оприскувачем і воно кропило по самій культурі, і не було пилюки з тою отрутою і її вітром нікуди не розносило".
Денис Мриглод, пасічник. Суспільне Тернопіль
Поле, поруч якого на пасіках загинули бджоли. Суспільне Тернопіль
За підрахунками пасічників, загинули близько 200 бджолосімей, каже Денис Мриглод:
"У перший день після потрави, ми зустрілися в кабінеті міського голови і писали списки, в кого скільки не стало бджолосімей. Тоді ми нарахували майже 300 бджолосімей. Це тільки ті люди, які повідомили про це, які прийшли, які забили тривогу. Але на сьогодні ми розуміємо, що ще більше людей втратили бджіл, але в перші дні про це відомо не було. Про таке ж випадки розповідають пасічники й з інших сіл, зокрема з Новиків. Тому, я думаю, що це більше, ніж 200 бджолосімей. І на цукровому в Збаражі ті, хто там тримає пасіки, теж кажуть про падіння бджоли, є потрава".
Пасіка біля поля, на якій загинули бджоли. Суспільне Тернопіль
Пасічник Ігор Москалик має 20 бджолосімей. Вісім із них чоловік тримає в селі Новики Збаразької громади, саме там, каже, й загинули бджоли:
"Там в мене біля кожного вулика добрих дві пригорщі бджіл. Я не думав, що в мене на пасіці буде така погана ситуація".
Пасічник Ігор Москалик. Суспільне Тернопіль
Загинули бджоли і у Володимира Кізя. Чоловік тримає пасіку біля свого будинку в селі Ліски. Він має 27 бджолосімей, каже, за 50 років свого пасічництва не пам’ятає такої масової загибелі комах.
Володимир Кізь, пасічник. Суспільне Тернопіль
"Вигорнув бджіл вчора із декількох вуликів. Попередні висипав, бо треба спалювати, інакше поширюються різні інфекційні хвороби, а це відро зберіг. Загинула льотна бджола, і це 100% льотної бджоли, я на мед вже не сподіваюся, результат моєї роботи буде нульовий цього року. Було і 200 літрів меду, і 250, все залежить від медодайних рослин, які неподалік", — розповів Володимир Кізь.
Мертві бджоли на пасіці Володимира Кізя. Суспільне Тернопіль
Пасіка Володимира Кізя, в середі вулика мертві бджоли. Суспільне Тернопіль
Після масової загибелі бджіл на місце виїжджали члени комісії щодо запобігання отруєнню бджіл Збаразької міської ради, розповів начальник управління економіки та залучення інвестицій Олександр Войцеховський. За його словами, до комісії, окрім працівників міськради, входять представники Держпродспоживслужби і керівник місцевої лікарні ветеринарної медицини.
"Після звернення пасічників, комісія виїхала на місце, відібрали зразки бджіл і зразки рослин, від яких можливо почалася загибель бджіл. Зразки передані, згідно з законодавством, пасічникам, які відправили їх на дослідження. У випадку виявлення інсектициду однакового в морі бджіл та в рослинах, пасічники можуть звернутися до суду і правоохоронних органів".
За словами начальника управління економіки Збаразької міськради Олександра Войцеховського, фото чи відеофіксації обробки полів не було, тому чекають на результати аналізів із лабораторії. Їх мають опрацювати впродовж 10 днів.
Начальник управління економіки Збаразької міськради Олександр Войцеховський. Суспільне Тернопіль
У пресслужбі Нацполіції області повідомили Суспільному, що звернення пасічників зареєстрували, місцеві поліцейські теж входять у комісію міськради. Зараз чекають на результати аналізів від Держпродспоживслужби та Держекоінспекції. У поліції кажуть, якщо факт отруєння підтвердиться, відомості внесуть до єдиного реєстру досудових розслідувань.
У головному управлінні Держпродспоживслужби в області повідомили, що цьогоріч на Тернопільщині зареєстрували шість випадків загибелі бджіл, у п’яти з них факт отруєння не підтвердили, ще один, у Збаразькій громаді, зараз перевіряється. Начальник управління фітосанітарної безпеки Віктор Гриців розповів про основні причини отруєння бджіл:
"Недотримання суб’єктами господарювання та фізичними особами регламенту застосування засобів захисту рослин. Непопередження суб’єктом господарювання щодо проведення обробки посівів. Суб’єкт господарювання або фізична особа, яка буде застосовувати засіб захисту рослин на посівах, зобов’язана попередити орган місцевого самоврядування або декілька таких органів в радіусі 10 кілометрів, де знаходяться поля, про дату, час і місце обробки поля. Має вказати культуру, яка обробляється, препарат, яким буде обробляти, термін дії препарату, скільки він діє, і контактні дані агронома, який буде обробляти".
Начальник управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби Тернопільщини Віктор Гриців. Суспільне Тернопіль
У разі загибелі бджіл, пасічникам варто дотримуватися алгоритму. Також варто вчасно звернутися до комісії профілактики з отруєння бджіл, яка постійно діє при органах місцевого самоврядування, каже Віктор Гриців:
"Комісія збирається упродовж 24 годин від часу надходження заяви від власника пасіки до органу самоврядування. Основне завдання комісії — встановити, чиє поле, хто і де обробляв, власника цього поля, відібрати бджіл для аналізу, рослини і ґрунт. І обов’язково комісія має встановити, яким препаратом обробляли поле, щоб знати діючу речовину. Бо якщо діюча речовина підтвердиться в рослині чи ґрунті та у бджолі, це буде доведений факт, що бджоли отруїлися саме з цього поля".
Поле, поруч якого на пасіках загинули бджоли. Суспільне Тернопіль
Засоби, які використовують аграрії, мають бути дозволеними і зареєстрованими, каже Віктор Гриців. А люди, які проводять обробку, мають пройти навчання, отримати свідоцтво й посвідчення від Держпродспоживслужби на право роботи з пестицидами.
Віктор Гриців зазначив, що найкраще використовувати препарати 3 та 4 класів небезпезпечності, які менш шкідливі для бджіл.
"Цей препарат має бути зареєстрований на ту культуру, на яку він призначений згідно з регламентом. На іншу культуру використовувати його не можна. Важливо: застосування засобів захисту рослин допускається лише у вечірні й ранішні години, бо бджола не літає ввечері при температурі +10 градусів. Якщо погода похмура, не перевищує 10 градусів, а швидкість вітру не перевищує 3-4 м/с, — теж можна обприскувати у денні години. Якщо особа порушує регламент застосування захисту рослин, — накладають штраф від 51 гривні до 170 гривень".
Кореспонденти Суспільного зателефонували до чотирьох підприємств, які вирощують сільськогосподарські культури поблизу пасіки й, за словами пасічників, могли обробляти поля інсектицидами. Керівник фермерського господарства, яке вирощує гречку, Зеновій Твардовський каже: культуру не обробляли: "Гречка у нас посіяна на 30 гектарах, цьогоріч її не обробляли нічим: ні гербіцидами, ні інсектицидами. І слідів проходу оприскувача по полю немає, дрона ми теж не наймали і не використовували, й у господарстві його не маємо".
Керівник фермерського господарства, яке вирощує кукурудзу біля пасіки, і агроном якого, за словами пасічника Миколи Бойка, окроплював культуру дроном, Едуард Бабушкін прокоментував цю ситуацію так: "Було внесення на кукурудзі препаратом, зареєстрованими в Україні. Оброблять в нічний час, з 10 години вечора до 3 години ночі, тобто льоту бджіл не було. Щодо загибелі бджіл, близько до поля є пасіка, там загинули дві бджолосім’ї і все. Немає ознак, що це через нас. Ми здали на аналіз зразки бджіл загиблих, чекаємо результатів, потім буде аналіз, який відібрала комісія. Щодо звинувачень, то нема жодних доказів, що це винні ми. Та пасіка, де загинули бджоли, особисто мною була попереджена про обробіток поля поблизу".
На запитання кореспондентів Суспільного, чи повідомляли офіційно Збаразьку міську раду про обробіток поля, Едуард Бабушкін відповідати відмовився. Начальник управління економіки міськради Олександр Войцеховський сказав, що Едуард Бабушкін не повідомляв громаду про обробку і не сказав назву препарату, яким обприскував поля. Ще двоє фермерів, які мають поля поблизу пасіки, на дзвінки кореспондентів Суспільного не відповідають.
Президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов каже, в Україні масова загибель бджіл — це непоодинокі випадки, їх фіксують майже в кожній області.
"Десь із 2018 року щорічно є масові отруєння бджіл внаслідок застосування захисту рослин — пестицидів. Це різні пестициди: інсектициди, гербіциди й інше. На жаль, найбільш небезпечними вважають неонікотиноїдні пестициди. Вони мають нервово-паралітичну дію на бджіл і, на жаль, вони найтяжчі серед тих, що є і застосовуються аграріями".
Президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов. Суспільне Тернопіль
Сергій Гриньов розповів, що є два способи зафіксувати факти отруєння та відшкодувати завдану пасічникам шкоду:
"Перший спосіб — цивільно-правовим шляхом. Тобто, шляхом збору доказів і підготовки позову до суду. І це буде в межах цивільного процесу. Інший шлях — кримінальне досудове розслідування за фактом масової загибелі бджіл і заподіяння значної шкоди власнику пасіки. Але в цьому випадку, завдана шкода має перевищувати пів мільйона. Тобто, якщо шкода до 500 тисяч, то і кримінальної відповідальності не буде. Це велика проблема, бо здебільшого масові отруєння межують на цій сумі — до 500 і більше 500, залежить, яка пасіка і яка кількість бджолосімей загинула".
За словами Сергія Гриньова, комісія має встановити розмір шкоди і скласти акти. Збитки вимірюють в медових одиницях.
"Одна медова одиниця, згідно із цим наказом, дорівнює вартості одного кілограма меду в тій місцевості, де знаходиться пасіка. Шкода — це не тільки загибель бджіл, туди входить і упущена вигода від роботи бджіл, тобто недоотримані доходи і моральна шкода".
Сергій Гриньов каже, з 2021 року було чотири випадки, коли пасічникам вдалося відшкодувати завдану аграріями шкоду цивільно-правовим шляхом. Щодо кримінальної відповідальності — справу про загибель бджіл можуть розслідувати за 247 статтею ККУ, однак проблемою є те, що в державі немає методики розслідувань кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених у сфері бджільництва:
"Немає ні судової практики, що потрібно для слідчих, немає методики в поліції щодо розслідування таких злочинів. І це дуже негативно впливає, бо втрачається у перші дні отруєння бджіл, це ті дні, коли всі мають спрацювати: це комісія, яка має виїхати, це слідчі, які мають провести слідчі дії, щоб встановити всіх винних осіб, ті обставини, що свідчать про порушення аграріями певних заборон або обмежень, які існують у чинному законодавстві — як в законах, так і в державно-санітарних правилах, і в наказі 338 і в інструкції".
9 червня цього року колегія Спілки пасічників України звернулася до Уряду з проханням заборонити в Україні використання пестицидів, які вже більше двох років заборонені в Європі. Для цього, каже Сергій Гриньов, потрібна лише постанова Кабміну. Також є напрацьовані законопроєкти щодо посилення відповідальності за вчинення дій, що призвели до масової загибелі бджіл. Однак, каже Сергій Гриньов, їх впроваджують дуже повільно. Також усі витрати щодо лабораторних досліджень причини загибелі бджіл покладені на пасічників.
"Це від декількох десятків гривень до сотні тисяч гривень. Чому? Бо якщо не встановлена діюча речовина, то потрібно кожен раз проводити дослідження і витрачати дорогі реактиви і встановити цю діючу речовину"
Сергій Гриньов зазначив, що оскільки зараз в Україні притягнути до відповідальності аграріїв, то звертатимуться до аграрного комітету та Кабміну з пропозиціями, щоб компенсацію пасічникам платила держава:
"Складають акт і є додаток про розмір шкоди, от хай держава, за рішенням комісії, відшкодовує згідно з цим актом. А далі державні органи, в межах своїх повноважень, хай проводять розслідування, шукають винних, і стягують з них компенсацію".
