За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Євген служить старшим кухарем у 50-ій окремій артбригаді ЗСУ. Fb/Юрій Кульпа
Євген — киянин, професійний кулінар із 15-річним досвідом роботи в столичних ресторанах — тепер служить старшим кухарем дивізіону артилерійської розвідки 50-ї окремої артилерійської бригади Збройних сил України на Тернопільщині.
Його історію опублікував на своїй фейсбук-сторінці керівник відділення комунікацій бригади Юрій Кульпа.
Як йдеться в дописі, до повномасштабного вторгнення, близько 15 років Євген пропрацював у сфері громадського харчування:
"Відкривали багато ресторанів — переважно мережевих. Це був центр Києва, працювали й на "ВиноградаріЖитловий масив Києва". За освітою я технолог харчової промисловості — закінчив торговельно-економічний університет. Кухня була і є моїм життям".
Єген з побратимом. Fb/Юрій Кульпа
За словами Євгена, свого часу він пройшов перші кастинги для участі у програмі "МастерШеф".
"Проте в університеті поставили вибір: або навчання, або фільмування. Я обрав навчання. Пізніше ще брав участь у кулінарних програмах на цьому ж телеканалі, але на "МастерШеф" більше не повертався — був дуже щільний графік", — розповів військовий.
Євген каже: ставлення до служби з моменту мобілізації змінилося:
"У цивільному житті я чув багато розповідей від знайомих, які служили, але сприймав це ніби крізь рожеві окуляри. Коли ж сам відчув армійський ритм, зрозумів, наскільки це важливо. Багато речей переосмислив. Складність була в тому, що я раніше не служив. У цивільному житті є шеф, а тут — військові звання, субординація, треба розуміти, до кого і як звертатися. Спочатку було трохи незвично. Але страху не було. Навіть на БЗВПБазова загальновійськова підготовка, працювати зі зброєю, брати автомат — не лякало".
В армії все працює за ланцюжковим принципом, розказує Євген.
"Якщо одна ланка випадає — механізм починає працювати неправильно. Я це чітко усвідомлюю. Моя робота — частина цього механізму. І я знаю, що на мене розраховують. Для мене мотивація — смачно нагодувати хлопців. Я не можу від цього відмовитися. Я маю тут бути і готувати. Я знаю, що вони прийдуть, згадають, що їли, і скажуть "дякую". І цього достатньо", — розповів кухар бригади.
На кухні. Fb/Юрій Кульпа
День старшого кухаря починається рано, розповів Євген, — о пів на п’яту:
"Зранку приводиш себе до ладу і йдеш на кухню. Перевіряю, чи розпалена піч, чи все готово до роботи. Поки закипає вода, йдемо на склад — добираємо продукти, доробляємо заготовлене і починаємо готувати сніданок. Після сніданку — одразу підготовка до обіду. Після обіду є трохи часу на відпочинок або особисті справи. Потім — вечеря. Наприкінці дня контролюю чистоту, щоб нічого не залишалося на столах, щоб продукти не замерзли — зараз не дуже тепло. І тільки тоді можна йти відпочивати".
Після завершення війни Євген хоче повернутися до цивільного життя.
"Мрію про сім’ю: кохану дружину, дитячий сміх. Дівчина мене чекає, квартира є, собака є. У майбутньому неохоче бачу себе найманим працівником. Хотілося б відкрити щось своє, звісно, як шеф-кухар. Кухня буде простою, не пафосною", — ділиться планами Євген.
