Сьогодні, 1 лютого, свій 51-й день народження відзначає владика Теодор Мартинюк, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський.
Тарас (хресне ім’я владики) народився 1 лютого 1974 року в селі Дора, яке нині входить до складу міста Яремче Івано-Франківської області, де було кілька осередків підпільної Української Греко-Католицької Церкви.
«Релігійне виховання, першу сповідь, перше причастя отримав у приватній хаті бабусі, де відправлялися Літургії. Першим духівником його був о. Порфирій (Павло) Чучман», – поділилися у Синоді Єпископів УГКЦ.
З 1981 по 1989 рік навчався у Яремчанській восьмирічній школі № 1. У 1989 році вступив до Кременецького педагогічного коледжу ім. Т. Шевченка (м. Кременець, Тернопільської область) на факультет праці і креслення, який закінчив у 1993 році зі спеціальністю вчитель праці, креслення та гуртків декоративно-прикладного мистецтва.
7 липня 1993 року вступив до Святоуспенської Унівської Лаври Студійського Уставу. Перший постриг отримав 2 січня 1994 року.
«Я з дитинства був пов’язаний зі студійським чернецтвом. Народився у Дорі на Івано-Франківщині, де був підпільний монастир. Моя перша сповідь та перше святе Причастя були у підпільній Церкві. Це сталося з нагоди освячення дому моєї бабусі й дідуся. На моє релігійне виховання мав вплив ієромонах Порфирій (згодом великосхимник Павло) Чучман, який двічі був ув’язнений, бо не хотів підписати декларацію про перехід на православ’я… Ще в ранньому дитинстві я побачив підпільне монаше життя і мене полонила думка бути монахом. З того моменту власне я почав роздумувати, що таке покликання і як можливо його зреалізувати. Згодом я вирішив вступити до монастиря. Спочатку, коли я ще навчався у школі, це викликало здивування у батьків. Але коли я вже після закінчення коледжу вступав до монастиря, то батьки мене благословили і підтримали у цьому намірі», – поділився владика Теодор.
Філософсько-богословський вишкіл здобував у Люблінському католицькому університеті в Польщі.
У 1995 і 1996 роках навчався у Літній богословській школі в Уневі. 28 серпня 1997 року отримав малу схиму, після чого 28 липня 1999 року преосвященним єпископом Юліяном Вороновським був рукоположений на ієродиякона, а 20 січня 2000 року преосвященним єпископом Юліяном Ґбуром — на ієромонаха.
У 2001 році у Люблінському католицькому університеті захистив магістерську дисертацію. У 1999–2001 роках брав участь у приготуванні документів до беатифікації мучеників УГКЦ.
З 2001 по 2003 роки виконував обов’язки економа Святоуспенської Унівської Лаври, з 2003 по 2005 роки був настоятелем Святомихайлівського монастиря Студійського Уставу у м. Львові.
У 2005 році розпочав студії східного канонічного права у Папському східному інституті у Римі.
Літом 2006 і 2007 рр. студіював французьку мову у Institut Catholique у Парижі, а літом 2008 року у École Privée de Français pour l’International у Парижі.
У 2008 році захистив ліцензіат зі східного канонічного права у Папському східному інституті.
У 2008–2009 роках студіював юриспруденцію на Факультеті канонічного права у Папському Григоріанському університеті у Римі, отримав диплом — Specializzazione in Giurisprudenza.
1 лютого 2010 року захистив докторську дисертацію зі східного канонічного права у Папському східному інституті у Римі.
«У 1994 році я був направлений до Люблінської духовної семінарії, яка є частиною богословського факультету Люблінського католицького університету. Це був перший крок у серйозну науку західного спрямування. Адже навчався я ще в радянських школі, коледжі на стандартах радянської освіти. Перше, що мене позитивно збудувало у західному виші, це стиль навчання, свобода думки й вибору і можливість глибше пізнавати, вибирати певний напрямок. Згодом я це ще більше оцінив, коли навчався у Папському Східному Інституті та Григоріанському університеті у Римі, де вивчав канонічне право. Позитивом навчання на Заході є також можливість пізнання культури, традицій багатьох народів через вивчення іноземної мови. Для мене великим скарбом було навчання у Польщі, Італії та Франції», – поділився єпископ.
У 2010 році обраний на п’ять років ігуменом Святоуспенської Унівської Лаври.
З 2011 року викладач східного канонічного права у Папському Східному Інституті у Римі. Виконував обов’язки заступника Голови Ради Вищих Настоятелів чоловічих інститутів богопосвяченого життя УГКЦ.
Член Товариства Українських Каноністів УГКЦ.
12 березня 2015 Святіший Отець Франциск надав свою згоду на канонічне обрання Синодом Єпископів УГКЦ високопреподобного о. Теодора Мартинюка, студита, на служіння єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, надаючи йому титулярний осідок Мопти.
