Село Хмелівка, та вся Микулинецька громада, вбралися у жалобу, проводжаючи в останню земну дорогу свого вірного сина, свого захисника та щирого воїна — старшого солдата Пелехатого Василя Івановича.
Від самого ранку люди йшли нескінченним потоком, несучи квіти, вмиті сльозами, та нестерпну важкість у грудях.
Чин поховання об’єднав усіх: рідних, чиї серця краються від непоправної втрати, побратимів із 79-го прикордонного загону, які стояли пліч-о-пліч із Василем у найпекельніших боях, та жителів усієї громади.
Кожен свідомий того, що саме він — інспектор прикордонної служби, мінометник, який зі зброєю в руках захищав наш спокій ще з перших тижнів повномасштабної війни — тримав над нами небо.
“Він пройшов довгий і важкий шлях мобілізації з березня 2022 року, залишивши гарячий слід мужності на херсонській землі, де ворожий FPV-дрон так жорстоко спинив биття його серця. Та сьогодні Василь повернувся додому. Навіки. До рідної землі, яку так палко любив і за яку поклав життя.
Траурна процесія рухалася мовчазними вулицями Хмелівки під звуки останнього салюту та молитви, яка відлунювала в кожній душі. Сльози розмивали обриси, але пам’ять карбувала кожен момент цього прощання”, – йдеться у дописі Микулинецької громади.
Василь Іванович пішов у вічність, залишивши по собі невимовну тишу в батьківській хаті та неоплатний борг у серці кожного з нас.
Спи спокійно, наш Герою. Твій подвиг — у кожному нашому світанку, у кожному ковтку вільного повітря.
Вічна, світла пам’ять і безмежна шана воїну Василю.
Герої не вмирають — вони стають янголами-охоронцями своєї землі.
