Методика та особливості тампонування рани

Для ефективного надання першої медичної допомоги в разі зовнішньої кровотечі вкрай важливо дотримуватися алгоритму дій та знати, які гемостатичні препарати слід застосовувати для її зупинення. У статті розповімо, як правильно здійснювати тампонування рани.

Специфіка тампонування рани та кровоспинні засоби

Тампонада — медична процедура, за якої рану щільно заповнюють спеціальними матеріалами для припинення кровотечі. Цей метод застосовують, коли інші способи неефективні, а саме під час:

  • травм у важкодоступних місцях (пахви, сідниці, пах, шия);
  • глибоких ран на кінцівках.

Сутність маніпуляції полягає у створенні сильної компресії в травмованій ділянці тіла, що сприяє пришвидшенню згущення крові для перекриття пошкоджених артерій та судин. Під час тампонування слід використовувати бинт, марлю, які за можливості варто просочити контактним гемостатиком. Використовуються кровоспинні препарати на основі таких речовин:

  1. Каолін. Під час контакту з кров’ю абсорбує з неї молекули води, що призводить до її швидкого згортання. Такі гемостатики не нагріваються під час застосування та відрізняються гіпоалергенними властивостями.
  2. Хітозан. Сприяє утворенню кров’яного згустку, здатний склеювати травмовані м’які тканини, що мінімізує ризик відновлення кровотечі під час транспортування постраждалого. Ефективність препарату не залежить від температурного перепаду та не зменшується за наявності у потерпілого проблем зі зсіданням крові.

Контакті гемостатичні засоби випускаються у формах гранул (засипаються у порожнину рани), аплікаторів (дають можливість ефективно заповнити вузькі глибокі поранення) та бинтів, просочених кровоспинною речовиною.

Техніка виконання та помилки під час тампонування

Ефективна тампонада можлива за дотримання алгоритму 4P:

  1. Peel. Дістати тампон з обгортки. За відсутності можна замінити його чистою тканиною.
  2. Push. Поступово вводити матеріал для перев’язки у рану, постійно натискаючи на бинт. Під час введення слід притиснути тампоном пошкоджену судину до кістки та заповнити бинтом всі порожнини.
  3. Pile. Створити невеликий горбик з кінчиків тканини.
  4. Pressure. Продовжувати тиснути на затампоновану ділянку протягом 10 або 3 хвилин (у разі використання контактних гемостатиків). Після цього можна накласти компресійну пов’язку.

Під час виконання тампонади вкрай важливо чітко слідувати цьому алгоритму. Адже за невиконання третього етапу надалі можуть виникнути проблеми з видаленням бинтів хірургічним шляхом. Якщо на другому чи четвертому кроці недостатньо тиснути на рану, кровотеча відновиться, а у потерпілого може розвитися шок. В такому разі слід дістати бинти та повторно зробити тампонування або використати вузловий чи стандартний турнікет (лише за поранення кінцівок). Після цього варто слідкувати за пораненням до приїзду медиків на випадок повторного крововиливу.

Джерело: Блог SICH

Новини Тернополя