За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Військовий оркестр 44 артбригади супроводжує поховання бійців. Суспільне Тернопіль
Духовий військовий оркестр 44-ої артилерійської бригади майже щодня супроводжує українських бійців в останню дорогу. Захисників востаннє несуть вулицями рідних міст і сіл під траурні марші. Колектив — єдиний у тернопільському гарнізоні сухопутних військ ЗСУ, тому бере участь у похованнях по всій області.
За словами керівника і диригента оркестру Тараса Когута, за тиждень може бути до 8-ми похоронів. Тому виїжджають двома групами.
Духовий військовий оркестр 44-ої артилерійської бригади. Суспільне Тернопіль
До Дня сухопутних військ учасники оркестру розповіли Суспільному про складність роботи військового музиканта.
Під час репетиції. Суспільне Тернопіль
"Намалюй мені ніч" українського композитора Мирослава Скорика — один із творів, який оркестр грає на благодійних концертах. Однак з початком повномасштабної війни виступи на сцені стали рідкістю, адже майже щодня супроводжують похорони бійців, каже Тарас Когут.
Духовий військовий оркестр на сцені. Суспільне Тернопіль
На кларнеті грає Ірина Козловець. Музикантка у війську з 1998 року.
Ірина Козловець, кларнетистка. Суспільне Тернопіль
"Наша професія — це дисципліна, витримка, навички спеціальної підготовки — тактичної, вогневої. Я вже 27 років в оркестрі, за спиною сформувався досить важкий бронежилет.
Але ти насамперед — музикант. Хочеться поставити на землю цей уявний бронежилет і уявити себе романтиком. Я закохана в цю професію. Головне, ти виконуєш те, що любиш. Це важливо в житті кожної людини — займатися тим, що приносить задоволення і користь іншим.
У теперішній час це дуже важка професія, нам доводиться ховати багато воїнів. Я сама пережила втрату брата і знаю, що кожне поховання — це новий іспит витримки. Але ми торкаємося найголовнішого — душі. Рідні бійців дякують нам за те, що ми приїхали і підтримали їх", — говорить Ірина Козловець.
Ірина Козловець, кларнетистка у військовому оркестрі. Суспільне Тернопіль
Диригент Тарас Когут розповів, оркестр 44-ої артилерійської бригади цього року відсвяткував десятиліття. У ньому грає 20 військовослужбовців, деякі з них мають бойовий досвід, як і сам Тарас. Чоловік у 2015 році отримав поранення під Дебальцевим. Там разом із побратимами воював пів року, 11 днів були в оточенні росіян.
Тарас Когут, керівник військового оркестру 44-ої артбригади. Суспільне Тернопіль
"У нас є багато хлопців, які проходять службу тривалий час, брали участь в Антитерористичній операції, в Операції об’єднаних сил. Також є військовослужбовці, молоді хлопці, які вирішили перейти з військового оркестру в інші бойові підрозділи і зараз виконують бойові завдання із захисту нашої держави", — сказав Тарас Когут.
Музиканти вантажать інструменти. Суспільне Тернопіль
Учасники духового оркестру їдуть на поховання бійця. Суспільне Тернопіль
Для супроводу поховань оркестр ділиться на дві групи. Одна з них на час зйомок Суспільного поїхала в село Вербів, що за 65 кілометрів від Тернополя.
Оркестр виконує “Шану”, коли тіло бійця виносять з церкви. Суспільне Тернопіль
Василь Кизима — саксофоніст, однак на цьому похованні буде диригентом.
Василь Кизима, саксофоніст. Суспільне Тернопіль
"Минулого тижня ми сім разів виїжджали на поховання. Відчуття музиканта весь час складні, навіть, якщо церемонія прощання відбувається не вперше. Це момент, коли музика стає не мистецтвом, а прощанням для людини, яка загинула, захищаючи свою державу", — зазначив Василь Кизима.
Над труною розгортають прапор. Оркестр виконує Гімн України. Суспільне Тернопіль
У селі Вербів Нараївської громади ховали 43-річного Тараса Ориника. Він був навідником танкового взводу 65-ої окремої механізованої бригади.
Похорон бійця Тараса Ориника. Суспільне Тернопіль
Похоронна процесія вирушає з церкви до кладовища. Суспільне Тернопіль
Під супровід військового оркестру бійця востаннє провели вулицями рідного села.
Оркестр супроводжує бійця дорогою з церкви до кладовища. Суспільне Тернопіль
Дорогою з церкви до кладовища оркестранти грають чотири похоронні марші. Суспільне Тернопіль
На баритоні в оркестрі грає Микола Дрель. Чоловік має бойовий досвід. Із 2015 по 2018 роки воював під Мар’їнкою та Бахмутом.
Микола Дрель, баритоніст. Суспільне Тернопіль
"Із 1983 року займаюся музикою, але під час мобілізації займався іншими справами. Звичайно, важко. Для мене найважче той момент, коли родина прощається. Не витримують нерви, але треба триматися. Найважче рідним, які проводжають чоловіків в останню путь. Це нас теж зачіпає", — розповів Микола Дрель.
Духовий оркестр виконує похоронні марші. Суспільне Тернопіль
Духовий військовий оркестр. Суспільне Тернопіль
Бійця несуть з машини на кладовище, оркестр знову грає “Шану”. Суспільне Тернопіль
На кладовищі для бійця оркестр востаннє грає Державний Гімн України.
На кладовищі оркестр востаннє виконує Гімн України. Почесна варта тричі здійснює постріли. Суспільне Тернопіль
Супровід похорону бійця на кладовищі. Суспільне Тернопіль
Разом із чоловіком у військовому оркестрі грає Любов Кизима. Каже, з музикою пов’язане усе життя.
Любов Кизима, музикантка оркестру. Суспільне Тернопіль
"Чоловік служив у військовому оркестрі. Я вирішила підтримати його, теж підписала контракт. У нашій сім’ї всі військові: чоловік, дочка — бойова медикиня, зять також військовий. І майже вся родина військова, від солдата — до генерала. Я цим пишаюся.
На кожному похованні музиканти військового оркестру розуміють, що їхнє виконання має особливий сенс. Воно допомагає людям попрощатися із загиблим героєм, підтримати їх у важкому болю. Є відчуття місії — зробити все максимально гідно і щиро", — сказала Любов Кизима.
Духовий військовий оркестр супроводжує похорон бійця. Відбувається чин поховання. Суспільне Тернопіль
