За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Володимир Трач, Олена Лайко та Наталка Андрушко-Колтун в радіостудії. Суспільне Тернопіль
Я так сподіваюсь, чомусь так собі підозрюю, що це не остання ваша пісня, народжена от в такому творчому тандемі. Давай вже зізнаємося, чи що?
Володимир Трач: Так. Пишеться ще одна пісня. Я розмовляв з аранжувальником, ми обговорювали саме цю пісню нову, яку зараз дороблюємо. Приїду в Київ і буду дописувати в студії голос. Це також буде пісня про кохання і трошечки драйвовіша.
Олена здивувалася?
Олена Лайко: Ні, я не здивувалася, тому що я переконана, що це та пісня, яка десь там в кишені піджака в нього загубилася, а потім знайшлась.
Володимир Трач: Так, спочатку я не звернув увагу на текст тої другої пісні, а зараз, вчитавшись і сівши за фортепіано, просто з першого разу мелодія полилася під цей текст. Думаю, що в нас вийде класна пісня.
Оленко, які на твою думку пісні люди зараз хочуть?
Олена Лайко: Я думаю, нічого не змінилося. Тому що люди, як хотіли, бути разом з своїми коханими людьми, так вони і далі цього хочуть. Як хотіли якоїсь стабільності в стосунках і в майбутньому, вони хочуть цього і далі так само. Єдине просто, що змінились обставини. І багато людей, багато сімей чисто фізично вже просто змінили свою історію життя. Життя змінило їхню історію.
Багато людей загинули і це так так само впливає взагалі на загальний контент спілкування. Тому що ти починаєш писати вірш і потім думаєш: "А ти може цим віршем когось настільки вразиш чи пораниш душу?". Тому що, наприклад, люди втратили близьку людину. А ти пишеш про ніжне щире кохання, ти обіймаєш там свого коханого і це людину може просто морально вбити.
Тому треба якось постійно думати і оглядатися на той соціум, який коло тебе і думати, як сказати так, що любов живе, а але не настільки сильно якось це конкретизувати. Ну, тому це дуже складно. І я, наприклад, повертаючись до нашої пісні, думаю, що нам якоюсь мірою це вдалося передати. І, напевно, якщо в стосунки між двома людьми, то це так ще легко.
А якщо говорити про якось в загальному, про якісь такі глобальні моменти, знову ж таки, стосунків, любові, перебування десь разом чи окремо, це зараз дуже-дуже проблемно, дуже складно і дуже автори мають, ну, скажемо так, трепетно ставитися до суспільної думки і взагалі до середовища, в якому ми зараз перебуваємо. Хотілося би просто виходити на вулицю, посміхатися, радіти сонцю і знати, що все буде добре.
Володимир Трач: Якщо ви заряджені оптимізмом, даруйте цей оптимізм навколо людям. Якщо ви відчуваєте в себе сили допомагати, підтримувати, підтримуйте навколо себе людей таких. І все буде добре.
Олена Лайко: І хай музика нам у цьому допомагає.
