фото ілюстративне 21 травня 2026 року українці вдягаються у вишиванки з нагоди Всесвітнього дня цієї сорочки, в якій “зашито” код нації.
Ба більше, цьогоріч свято відзначає 20-річний ювілей із дня заснування.
Сталого дня святкування Всесвітній день вишиванки не має – це завжди третій четвер травня.
Його метою є не тільки “спонукати” українців одягнути національний одяг, а й нагадати про важливість єднання як нації і збереження традицій.
Вбратися у вишиванки можуть й іноземці поза Україною, які бажають підтримати нашу державу, люблять її культуру тощо.
Адже це свято не прив’язане до державної чи релігійної дати.
Як заснували Всесвітній день вишиванки
Історія заснування Всесвітнього дня вишиванки бере початок у далекому 2006 році. Тоді Леся Воронюк, студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, запропонувала одногрупникам обрати дату, в яку всі вони прийдуть на навчання у традиційних українських сорочках.
Така ідея спала Лесі на думку через те, що її одногрупник Ігор Житарюк часто відвідує пари у вишиванці.
Цю акцію підхопили інші навчальні заклади Чернівців, зокрема школи дитячі садочки. Згодом вона поширилася всією Україною та світом.
Вишиванка – як код нації
Вишите вбрання створювали задовго до Хрещення Русі, а історію виникнення вишивки в українській традиції пов’язують з Трипільською культурою, яку відносять до епохи пізнього неоліту. Одна зі знахідок VI століття – це металева статуетка чоловіка з Мартинівського скарбу, знайденого в Черкаській області біля села Мартинівка. Фігурка була «одягнена» у сорочку із вишивкою на грудях. Також в українській історії вишиті орнаменти знаходили на кам’яних бабах у степах.
Нині в Україні існує близько 100 вишивальних технік.
Найвідоміші: гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння. Сама вишиванка – це не просто елемент одягу. Це культурний код, у якому закладені історія, традиції та світогляд українців. Перші візерунки-обереги на сорочках були особливими: для дівчинки вишивали сорочку чорним візерунком, символом родючості, для хлопчика – синім і зеленим візерунком, символами захисту. Інші орнаменти мали таке значення:
- червоний – життя, сила, енергія;
- чорний – земля, стабільність, коріння;
- білий – чистота та духовність;
- рослинні мотиви – природа, розвиток, добробут;
- геометричні візерунки – захист і гармонія.
Найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору у давнину одягали виключно чоловіки. Самі ж українці масово ніколи не носили вишиванок на щодень, були так звані сорочки «буденки» (від слова «будні») без прикрас. З часом у різних частинах України сформувалися унікальні стилі, техніки та кольорові поєднання на вишиванках.
Цікаві факти про українську вишиванку
В Україні нині функціонує досить висококонкурентний ринок вишиванок. Вишиту сорочку можна придбати як на ярмарках або базарах, так і у брендових магазинах або замовити індивідуальний пошив у майстринь. Серед масових вишиванок вартість найдорожчих сягає близько 20 тисяч гривень. А вишиванку президента України Володимира Зеленського у червні 2022 року продали на благодійному аукціоні за 100 тисяч доларів.
Крім того, до переліку нематеріальної культурної спадщини України внесено технологію вишивки сорочки «білим по білому», Борщівську народну вишивку, створення клембівської сорочки «з квіткою», технологію вишивки жіночої сорочки на Гадяччині, а також знання та уміння, пов’язані із сокальською сорочкою.
Як святкують День вишиванки в Україні
День вишиванки відзначають у понад 60 країнах світу. У третій четвер травня українці зазвичай вдягають вишитий одяг на роботу, навчання, прогулянки та культурні події. У містах проходять флешмоби, тематичні акції та святкові заходи. У вишитих сорочках часто з’являлися президенти України, політики, народні депутати і представники шоу-бізнесу, підкреслюючи красу і самобутність української культури.
Підтримку Україні через вишиванку неодноразово висловлювали й іноземні політики, демонструючи солідарність з українським народом. Серед них – Роберта Мецола, Урсула фон дер Ляєн, Марта Кос, Джастін Трюдо та інші.
З приходом повномасштабної війни в країні проводили благодійні акції, щоб зібрати кошти на підтримку ЗСУ. Протягом 20 років цього неофіційного свята фіксували низку рекордів, зокрема:
Наймасовіше зібрання у вишиванках: у 2011 році місто Рівне зафіксувало рекордну кількість – 6570 осіб у вишиванках, які разом відзначили День Незалежності.
Найдовша вишиванка: також у 2011 році у Чернівцях було створено вишиванку-гігант розміром 4х10 метрів, яка стала окрасою корпусу Чернівецького національного університету – місця народження свята.
Солодка вишиванка: львівські кулінари створили неймовірний торт-вишиванку довжиною понад 16 метрів, відтворивши на ньому традиційні українські орнаменти.
Рекорд флешмобу: у 2021 році місто Ірпінь зібрало 742 учасники у вишиванках, встановивши рекорд за кількістю людей у вишиванках на одному флешмобі.
Сьогодні українську вишиванку носять у містах Європи, Північної Америки та інших країн світу. Долучитися до свята цьогоріч 21 травня можна просто, вдягнувши національну вишиту сорочку.
Як долучитися до свята у 2026 році
Українців і друзів України закликають:
- одягнути вишиванку та зробити фото;
- подякувати за підтримку традиції;
- вшанувати пам’ять загиблих героїв;
- задонатити на Сили оборони України.
Окремо запущено глобальний флешмоб «Світ у вишиванці. Україна у серці. 20» з хештегом #WorldVyshyvankaDay20.
Його учасники формують «живу цифру 20», а в центрі нуля розміщують прапор України та країни перебування, після чого поширюють фото та відео у соцмережах.
