Розвиток та врожай овочевих, зернових, бобових, технічних, плодово-ягідних культур залежить від живлення. Проте повноцінне живлення рослин, навіть при інтенсивному застосуванні мінеральних добрив, неможливе в кислих грунтах. Для нормалізації pH-балансу землі потрібен ефективний розкислювач грунту, проте застосовувати його необхідно правильно.

Топ-5 помилок при розкисленні грунту
Щоб створити оптимальні умови для здорового розвитку вирощуваних культур та високої врожайності, у боротьбі з кислими грунтами важливо враховувати наступні нюанси:
- Вибір розкислювача. Здебільшого аграрії звикли використовувати для розкислення грунту вапнякове борошно. Проте таке добриво діє занадто агресивно і може обпекти корені рослин. Найбільш дієвим та безпечним розкислювачем є вапняк гранульований, форма якого забезпечує м’якшу та довготривалішу дію.
- Рівень кислотності. Перед проведення розкислення грунту слід визначити його поточний рівень pH. Це потрібно не лише для з’ясування доцільності процедури, а й для правильного розрахунку кількості вапняку. Рівень кислотності можна виміряти за допомогою pH-метра чи застосувавши лакмусовий папір. Іноді аграрії також для аналізу використовують столовий оцет. Якщо при нанесенні рідини на грудки землі немає піни та шипіння, грунт є кислим. Стрімка поява кінського щавлю, польового хвоща, осоки, кульбаб, дикої м’яти, подорожника також вказує на підвищену кислотність. Проте для точного визначення рівня pH краще скористатися першими двома методами.
- Тип грунту. При застосуванні вапняку не можна ігнорувати тип грунту. Адже важкі та глинисті грунти потребують підвищених норм застосування добрива. Для легких грунтів дозування зменшується приблизно у 1,5-2 рази. Але піщані грунти потребують більш регулярного вапнування. Використовуючи вапно гранульоване, варто дотримуватися рекомендацій виробника щодо дозування.
- Вид культури. При вапнуванні грунту важливо враховувати потреби рослин, що планується вирощувати. На внесення вапняку добре реагують зернові та бобові культури. Для овочевих культур варто враховувати певні нюанси. Наприклад, для вапнування грунту під огірки та салат, дозування добрива знижують у 2 рази від стандартної норми. Для моркви, помідорів, редиски, кабачків, картоплі та полуниці – краще застосовувати знижені у 3 рази дози вапняку.
- Рівномірність і час внесення. Важливою умовою для ефективності вапнування та уникнення локального передозування є рівномірність розподілення добрива в грунті. Гранульована форма добрива цьому сприяє. Традиційно вносять вапняк восени, але можна й ранньою весною невеликими порціями, коли є потреба у частковому розкисленні з метою підтримки здорового pH-балансу.
Помилково й очікувати, що розкислити грунт можна миттєво. Застосовуючи агресивні методи розкислення, можна взагалі втрати врожай. Вапнування грунту гранульованим добривом дозволяє поступово стабілізувати рівень pH. Максимальний результат буде відчутним на 2-3 рік після процедури, але вже й наступного сезону після внесення добрива рівень кислотності почне знижуватися. Також важливо обирати якісний та сертифікований вапняк. Придбати таке добриво за цінами виробника можна в компанії ZMD з можливістю доставки безпосередньо до господарства.
