Кількість злочинів із залученням «дропів» (осіб, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток і рахунків) в Україні за останні роки значно зросло. Про це говорить фахівець з кібербезпеки Євген Шевцов, який консультує співробітників Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
Як зазначає Євген Шевцов, серед основних факторів, які цьому сприяли – економічна нестабільність, втрата роботи, міграція українців та активне використання криптовалют.
Схема «дропів» працює за простою, але ефективною моделлю. Зокрема шахраї вербують людей через соцмережі, месенджери або оголошення про «легку роботу».
«Шахраї просять відкрити новий банківський рахунок або передати дані до вже існуючого. Через ці рахунки проходять кошти, отримані незаконним шляхом – наприклад, із шахрайських схем, фішингу, наркоторгівлі або кіберзлочинів. Після цього «дроп» або самостійно знімає гроші та передає їх «кураторам», або переказує кошти далі – на інші рахунки, криптовалютні гаманці чи міжнародні фінансові сервіси», – пояснив фахівець Євген Шевцов.
За його даними, найчастіше «грошові мули» використовувалися у схемах фейкових благодійних зборів «на ЗСУ», фальшивих онлайн-магазинах, криптошахрайствах та переказах через міжнародні сервіси для відмивання грошей.
Євген Шевцов нагадав, що законотворці, регулятори та правоохоронні органи виступають за криміналізацію явища дропів, працюють над створенням відповідної інфраструктури контролю та чітких рекомендацій щодо взаємодії банків із правоохоронцями.
«Це дозволило суттєво скоротити використання банківських рахунків для нелегальних операцій, але шахраї швидко адаптувалися. Вони почали активніше використовувати криптовалютні сервіси, P2P-обмінники та навіть оформлювати картки на іноземців або осіб без громадянства», – зазначив фахівець.
Головною проблемою, зауважив він, залишається те, що багато людей не до кінця усвідомлюють серйозність наслідків своїх дій. Проте вже дуже скоро покарання стане суворішим.
Експерт нагадує, що в Україні вже діє законодавство, спрямоване на боротьбу з використанням «дропів» у схемах відмивання коштів та інших незаконних фінансових операціях. Основні положення містяться в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
З жовтня 2024 року по кінець березня 2025 року в Україні з ініціативи НБУ діяли ліміти на p2p-перекази (з картки на картку) в розмірі 150 тисяч гривень на місяць. Після введення лімітів обсяги знизилися з 250 млрд грн до 170 млрд грн на місяць
Крім того, як нагадує Євген Шевцов, у жовтні 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроект №11043, який мав допомогти в боротьбі з дропами. Документ посилює функції Нацбанку України з державного регулювання ринків фінансових послуг, збільшує штрафи до порушників платіжного законодавства до 5% від обсягів сумнівної операції, а також зобов’язує банки інформувати клієнтів про можливу передачу персональної до Нацполіції.
Боротьба з дропами є питанням нацбезпеки, адже картки дропів часто використовуються для терактів, підпалів автівок військових та диверсій.
В майбутньому в Україні планують створити єдиний реєстр дропів та криміналізувати таку діяльність.
