Михайло Фасолько із Шумська два роки сам виховував п’ятьох дітей поки дружина була на заробітках.
Два роки він прокидався удосвіта, готував сніданки, лікував дітей під час хвороб, заплітав донькам коси, прибирав, готував їжу і щовечора чекав на дзвінок дружини з-за кордону, розповідає Shumsk.Info.
У той час, коли Ольга Фасолько працювала в Ізраїлі, на плечі її чоловіка Михайла лягла відповідальність за п’ятьох дітей і весь дім.
Він не скаржився, не рахував безсонних ночей і не шукав легших шляхів. Просто робив усе, аби його діти росли в любові та турботі.
Срібне весілля та почесне звання «Мати-героїня»
Сьогодні шумчани Михайло та Ольга Фасольки виховують велику дружну родину, радіють успіхам своїх дітей та найбільше мріють про повернення додому сина-військового.
Разом із дружиною Ольгою вони цьогоріч відзначили срібне весілля. Подружжя виховало п’ятеро дітей – двох синів та трьох доньок.
Нещодавно пані Ольга отримала почесне звання «Мати-героїня», однак у родині переконані: виховання дітей – це спільна праця мами й тата.
Знайомство, яке переросло у міцну сім’ю
Історія кохання Ольги та Михайла розпочалася багато років тому. Після закінчення Шумського профтехучилища Ольга мріяла вступити до медичного навчального закладу, але згодом обрала фінансово-економічний інститут. Навчання не завершила й почала працювати у продуктовому кіоску. Саме туди Михайло привозив хлібобулочні вироби.
Так і познайомилися. Молодий чоловік відразу звернув увагу на дівчину, яка припала йому до душі. Згодом вони побралися і створили велику дружну родину.
Старший син Богдан обрав шлях захисника України
Найстаршому синові Богдану нині 24 роки. Ще з юних років він мріяв стати військовим. Навчався у Збаразькому військовому коледжі, а згодом планував вступити на спеціальність «Кібербезпека» у Києві. Однак через проблеми із зором не зміг реалізувати цей задум.
Невдовзі хлопця призвали на строкову військову службу.
Через пів року після того розпочалося повномасштабне вторгнення. Богдан підписав контракт і став на захист України. Уже чотири роки він служить у лавах Збройних сил України, з яких два роки перебуває на Покровському напрямку.
– Спочатку син не сказав, що підписав контракт, – пригадує мама. – Попросив, щоб ми приїхали до нього на день, аби побути разом. Тоді я зрозуміла, що Богдан підписав контракт.
Минулого року у житті військовослужбовця сталася ще одна важлива подія – він освідчився своїй коханій Олександрі, яка родом із Малих Садок. Молодята мріють, щоб війна якнайшвидше завершилася, і вони змогли створити власну сім’ю.
У кожного з дітей – свої захоплення та мрії
Друга дитина у родині – Анна. Вона навчається на третьому курсі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії за спеціальністю «Англійська мова та зарубіжна література». Дівчина з дитинства мріяла стати вчителькою.
Разом із братом Анна дуже любить читати книги.
«Донька жартує, що їй уже потрібна окрема поличка для книг, бо всі не поміщаються», – усміхається мама.
Софія, яка перейшла до десятого класу, успадкувала творчі здібності від тата. Вона навчається у Шумській школі мистецтв, захоплюється малюванням, створює букети зі стрічок, випікає й розписує імбирне печиво, а також виготовляє ляльки-мотанки.
Ще одна донька, Люба, також творча особистість. Дівчина в’яже іграшки та створює прикраси з бісеру.
Наймолодший у сім’ї – десятирічний Степан. Хлопчик захоплюється шахами та неодноразово здобував призові місця на змаганнях.
Творчі здібності – сімейна риса Фасольків
Творчою людиною є й сама пані Ольга. Вона вишиває картини хрестиком і бісером, а зараз працює над сорочкою для доньки.
А Михайло, за словами рідних, – майстер на всі руки. За що не візьметься, усе доводить до ладу.
Втрати, випробування та мрія про власну справу
Та в житті родини були й непрості часи. Подружжя рано втратило батьків. Мама Ольги померла двадцять п’ять років тому, а згодом трагічно загинув і її батько. Батьків уже багато років немає і в Михайла.
Сім’я завжди мріяла відкрити власний бізнес, робила у цьому перші кроки, але не вистачало коштів для повноцінного розвитку власної справи.
Спочатку торгували вживаними речами по селах, згодом – новими. Однак коштів постійно бракувало.
Два роки розлуки заради майбутнього дітей
Подруга запропонувала Ользі поїхати на заробітки до Ізраїлю.
«Степанко часто хворів, адже мав бронхіальну астму. Троє наших дітей важко переносили навіть невисоку температуру. Коли вони хворіли, у мене починався панічний страх. Михайло тоді казав, що не знає, кого рятувати першого», – розповідає пані Ольга.
Саме тому чоловік не міг залишити дітей і працювати за кордоном. Тому поїхала дружина.
Два роки Ольга була в Ізраїлі, а Михайло залишився вдома з п’ятьма дітьми. Найменшому Степанкові тоді було лише два рочки.
Чоловік сам готував їжу, прибирав, дбав про побут, а доньки завжди були охайно заплетені. Старший син Богдан допомагав батькові, донька Анна брала на себе частину домашніх справ та допомагала куховарити.
«Якби чоловік не давав ради, я ніколи б не залишила його самого з дітьми, – зізнається пані Ольга. – Я була спокійна, бо знала, що вдома все буде добре».
Найбільша мрія родини – повернення сина та мир в Україні
Сьогодні подружжя вже не планує їхати за кордон. Найбільше вони цінують можливість бути разом.
«Зараз хочеться триматися купки, – каже пані Ольга. – Найбільша наша мрія – щоб закінчилася війна і повернувся додому син Богдан та всі українські воїни, які сьогодні захищають нашу державу».
У родині Фасольків переконані: головне багатство – це не матеріальні статки, а любов, взаємопідтримка та єдність.
Бути татом – найважливіша професія
Історія Михайла Фасолька – це приклад того, що справжній батько не лише забезпечує родину, а й уміє бути турботливим, терплячим і сильним. Саме такі чоловіки щодня доводять: бути татом – це не просто статус, а велика відповідальність і найважливіша професія у житті.
У третю неділю червня в Україні відзначають День батька, який щороку набуває все більшої популярності. У День батька родина Фасольків бажає всім українським татусям здоров’я, Божого благословення, родинного затишку та найголовнішого – миру і повернення додому всіх захисників України.
Shumsk.Info
