У місті Заліщики, що на Тернопільщині, через значне зниження рівня води у річці Дністер, сформувався острів.
Про це повідомляє користувач Петро Площанський.
“У зв’язку з маловоддям на Дністрі сьогодні в соціальних мережах з’явилося багато обурень і спекуляцій щодо появи Заліщицького острова з-під води. Насправді острів не виник раптово і не є наслідком лише нинішнього зниження рівня води. Маловоддя лише оголило значну його частину, зробивши добре помітними процеси, які відбувалися тут протягом десятиліть”, – йдеться у дописі дослідника та захисника природи Петра Площанського.
За словами дослідника, сучасний вигляд острова сформувався внаслідок поступової зміни русла Дністра, перерозподілу гравійно-піщаного матеріалу, накопичення намулу та органічних решток і подальшого заростання вербами.
Тому, перш ніж говорити про доцільність його ліквідації чи повернення русла до попереднього стану, варто розібратися, як саме сформувався острів, чому він продовжує змінюватися і що фактично доведеться зробити для відновлення колишнього русла.
Ще до формування острова фарватер Дністра нижче залізничного мосту проходив уздовж правого берега.
Уздовж лівого берега тягнулися мілини, що видно на лоцманській карті Дністра.
Саме ці мілини, наявність Заліщицького перекату в межах мосту та зміна характеру течії після спорудження опор залізничного мосту створили передумови для поступового формування острова.
Додатковими чинниками могли стати зсув ґрунту на стрімкому правому схилі приблизно за 650 м нижче залізничного мосту у 1974 році, коли в Дністер сповзли сотні тисяч кубометрів породи, а також робота черпалки у другій половині ХХ століття під час формування судноплавного каналу вздовж правого берега.
“На початку 2000-х років на сформованих гравійно-піщаних ділянках, окрім ефемерної (піонерної) прибережної рослинності, почали підростати верби. Надалі острів розвивався не лише в довжину і ширину, а й поступово наростав у висоту. Між вербами під час їх затоплення затримувалися намул, принесена повенями деревина, гілки та плаваюче сміття. У міру накопичення цього матеріалу поверхня острова підвищувалася, а на ній закріплювалися верби. Коріння верб проникало в гравійний прошарок, утримувало накопичений матеріал і захищало його від розмивання під час паводків. Так поступово формувалася вища й стійкіша поверхня острова. Нині на ньому сформувалося близько 3 га вербового лісу”, – йдеться у дописі Петра Площанського.
Сьогодні острів простягнувся приблизно на кілометр і доходить до Заліщицького парку (Нижнього парку).
Його подальше розширення пов’язане з перерозподілом наносів у руслі Дністра.
Швидка течія вздовж правого берега розмиває донні та берегові відклади, переносить гравійно-піщаний матеріал і відкладає його на лівобережній мілководній частині русла, поступово нарощуючи острів вниз за течією.
Після тривалих періодів маловоддя 2015–2016 років, коли не було потужних весняних льодоходів, правий берег Дністра почав активно заростати вербами.
Укорінені верби поступово висунули берег у русло приблизно на 10 м, звузивши русло та змінивши характер течії.
Це, своєю чергою, вплинуло на умови перенесення і відкладання гравійно-піщаного матеріалу нижче за течією.
“До формування острова існував вільний підхід до Дністра в районі Гусячого пляжу та пляжу біля Заліщицького парку. Ці місця використовувалися для купання, прання, а також для вигону худоби та птиці. Сьогодні між островом і берегом залишилася протока, яка в періоди низької водності значною мірою або повністю міліє. Вона замулена та захаращена деревиною, що створює не надто привабливе враження. До рівня середніх водостоків острів переважно складений гравійно-піщаною сумішшю з намулом. Вище частка намулу, принесеної течією деревини та іншого сміття зростає. З часом деревина перегниває, а коріння верб проникає в гравійний прошарок і додатково скріплює його”, – наголошує пан Петро.
Також дослідник пояснив, чи доцільно повертати русло Дністра до попереднього стану.
На перший погляд, повернення русла до стану, який існував до формування острова, могло б відновити колишні пляжі.
Проте фактично це означало б масштабне втручання в русловий процес на ділянці між мостами, значні фінансові витрати та необхідність проведення складного комплексу проєктних і дозвільних процедур.
“Для такого повернення необхідно було б – вирубати, видалити та утилізувати дерева й кущі на площі близько 3 га. Більша частина вербового лісу вже досягає висоти понад 10 м, видалити та вивезти шар намулу з рослинними рештками, деревиною та сміттям на площі близько 3 га. За орієнтовної середньої потужності такого шару 0,5 м це становило б близько 15 000 м³ матеріалу, для відновлення попередньої конфігурації русла необхідно було б перемістити верхню частину гравійного прошарку вздовж приблизно 1 км і перерозподілити її по ширині русла, яка на цій ділянці сягає близько 200 м. Тобто йдеться не про вилучення зайвого гравію, а переважно про його переміщення. Певної кількості “зайвого” гравію, який можна було б просто вилучити з ділянки, фактично немає. Матеріал потрібно було б перерозподіляти в межах русла”, – пише Петро Площанський.
Також початкові роботи частково можна було б виконувати бульдозерами в період межені. Проте на завершальних етапах техніка мала б працювати безпосередньо у воді, що значно ускладнило б процес проведення робіт.
Черпалка може вибирати гравій до корінних порід, але вона не вирішує питання його рівномірного розподілу вздовж берега для формування пляжу. У такому разі можна отримати Репужинський варіант зі всіма його наслідками.
Крім безпосередніх земляних робіт, необхідні проєктування, погодження, оцінка впливу на довкілля та отримання відповідних дозволів.
При цьому навіть відновлення пляжів саме по собі не гарантує їх активного використання.
Сьогодні ці ділянки використовуються порівняно мало. Значна частина відпочивальників надає перевагу місцям, до яких можна під’їхати автомобілем і де вже створена відповідна інфраструктура. У цьому відношенні Тінистий пляж є значно привабливішим для масового відпочинку.
Безпосередніх під’їздів до Гусячого пляжу та пляжу в парку немає.
Тому навіть значні витрати на відновлення русла й пляжної смуги не обов’язково дадуть відповідний соціальний ефект.
“Що доцільніше зробити для облаштування пляжів. На Гусячому пляжі та біля Заліщицького парку доцільніше не намагатися повністю повертати Дністер до історичної конфігурації русла, а пристосувати наявний природний ландшафт для безпечного та зручного доступу людей. Через протоку можна облаштувати переходи з каміння, подібні до тих, якими люди здавна користуються на Дністрі, зокрема на островах біля Устечка, Печорної, Репужинців та інших місцях. Через вербові зарості можна прокласти проходи до острова. За ними вже є природний пляж із дрібною галькою (рінню), зручним берегом для купання та природною тінню від верб. Такий підхід не потребує масштабного переміщення десятків тисяч кубометрів руслового матеріалу, вирубування сформованого вербового лісу та складного втручання в руслові процеси. Він дозволяє використати те, що вже сформувала сама річка, і водночас зробити цю ділянку доступною для людей”, – підсумував дослідник.
Нагадаємо, “Тернополяни” неодноразово писали про обміління, зникнення та самовільне знищення річок на Тернопільщині.
Дністер біля Заліщиків стрімко міліє: приплив води становить лише близько 20% норми.
В одній з громад Тернопільщини висохли 13 ставків та обміліли дві річки (відео).
Дністер оголив кам’янисті мілини біля Заліщиків: річка переживає гідрологічну посуху (фото).
Екологічна катастрофа: у річці Серет, яка є притокою Дністра, критично впав рівень води (фото).
Заросла травою: на Тернопільщині зникла річка Коропець (відео).
Верби вирубали, русло розрили: що сталося на річці Золота Липа поблизу Тернопільщини (фото, відео).
Екоінспекція зафіксувала пошкодження русла Золотої Липи на Тернопільщині: матеріали передадуть до поліції (фото, відео).
Екологія рахує збитки: на Тернопільщині знищили русло та прибережну смугу річки Золота Липа (фото).
На Тернопільщині відкрили кримінальне провадження за фактом знищення русла річки Золота Липа (фото, відео).
Жодних дозволів на проведення робіт в урочищі річки Золота Липа на Тернопільщині ніхто не видавав (фото).
Тривають слідчі дії: у поліції Чортківщини майже місяць шукають винуватців, які зруйнували русло річки Золота Липа (фото).
Природоохоронці закликають звільняти річки Тернопільщини від штучних гребель та повернути бобрів.
Дністер обмілів: з-під води знову показалася стара дорога до затопленої Бакоти (фото).
Більше 100 метрів Дністра зійшло: у мережі показали різке обміління річки (відео).
Дністер міліє й заростає: що виявили науковці на Борщівщині (фото).
Після зниження рівня води на Дністрі вдалося дістати з мілководдя фрагмент кістки мамонта (фото).
Кущі замість води: у Заліщиках чоловік вийшов на середину Дністра і не намочив ніг (відео).
