Через забудівлі на охоронних зонах у Тернополі можуть виникнути катастрофічні ситуації.
Зокрема охоронні зони захищають водоканалізаційні мережі і людські життя, пояснили у КП «Тернопільводоканал».
«Уявімо собі ситуацію. Жителі кількох багатоповерхівок добу сидять без води через аварію на водогоні. Літо, спека, дорослі мовчки стікають потом, а діти плачуть, хочуть скупатися. Майстри ж замість міняти пошкоджену ділянку труби, розвивають детективні здібності. Бо треба робити розкопку на місці аварії, та саме в цій локації — цегляний гараж. А чий він — не знає ніхто із сусідів. Тому водоканалівці ледь не зі спеціально натренованими собаками шукають чолов’ягу, який вліпив гаража прямо на місці проходження труби. Адже щоб відновити водопостачання треба забрати споруду і копати на цій ділянці глибоченний котлован. А як же демонтувати гараж без погодження з горе-власником… Але цій історії можна було б запобігти, якщо б не було порушень меж охоронних зон на водопровідних чи каналізаційних мережах», – пояснили у КП.
Також у КП пояснили чому так важливо дотримуватися охоронних зон.
Охоронні зони — це території із режимом обмеженого використання, що встановлюються навколо особливо цінних та/або вразливих об’єктів з метою їх охорони. Наприклад, є охоронні зони біля історичних пам’яток, об’єктів культурної спадщини, станцій мобільного зв’язку, підприємств.
«У нашому випадку мова про відстань від водопровідної чи каналізаційної труби, яка захищає мережі від пошкоджень і гарантує їх повноцінну експлуатацію, ремонт і заміну. Розміри охоронних зон для водопровідних і каналізаційних мереж визначають Державні будівельні норми України. Так, відповідно до Державних будівельних норм, охоронна зона водопровідних мереж становить по п’ять метрів у обидві сторони від зовнішніх стінок водопровідної мережі», – пояснили у КП.
Охоронна зона каналізаційних мереж визначається в залежності від їх типу, а саме: для напірної каналізаційної мережі встановлено охоронну зону у п’ять метрів від фундаментів будинків і споруд, а для самопливної каналізаційної мережі встановлено охоронну зону у три метра від фундаментів будинків і споруд. На колекторах глибокого закладання (понад 4 м) охоронна зона сягає по п’ять метрів у кожен бік.
Нерідко охоронна зона захаращена забудовами чи тимчасовими спорудами.
«Люди не дотримуються будівельних норм, розміщуючи на цій території прибудови, гаражі, торговельні ятки. Тому фахівці «Тернопільводоканалу» стежать за тим, аби таких порушень траплялося якомога менше, виїжджаючи на регулярні обстеження. Виявивши на території стаціонарний об’єкт, працівники водоканалізаційної інспекції «Тернопільводоканалу» вручають власнику об’єкта припис із вимогою усунути порушення. Власник повинен або перемістити будівлю, або перенести мережу. Коли ж реалізувати вищевказані варіанти неможливо, спеціалісти розробляють проєкт, який передбачає дороговартісні технічні заходи — облаштування підпірних стінок, футлярів для труб, прохідних каналів», – наголосили у КП.
Тобто, технічні заходи зрештою дозволять водоканалівцям повноцінно експлуатувати ці мережі: оглядати, ремонтувати, замінювати. У таких випадках відстань між трубою і об’єктом може бути менша, ніж зазначена у Державних будівельних нормах.
Коли ж власник незаконно встановленої будівлі не реагує на припис, «Тернопільводоканал» звертається до суду.
«Аварійна ситуація на каналізаційному колекторі може супроводжуватися утворенням провалля. При цьому спочатку зовні про проблему зазвичай засвідчує лише невелика западина на асфальті. Це створює оманливе враження про несуттєвість ситуації. Але в критичний момент глибоченна яма може поглинути і машину, і людину, і чийсь сарай. Водночас вибратися з провалля фізично нелегко, та й для того, щоб зупинити каналізацію водоканалівцям знадобиться додатковий час», – зазначили у КП.
Чимало клопоту може створити для порушників охоронної зони й аварія на водопроводі. Потужний струмінь води ставить під загрозу здоров’я людей, нищить нажиті статки, а на місці пошкодження водогону нерідко утворюється ціле «озеро».
«Дотримання меж охоронної зони — це запорука найшвидшої ліквідації аварійних ситуацій з дотриманням вимог безпеки праці. На місце робіт безпроблемно та швидко зможе заїхати будь-яка техніка — аби викопати котлован, забрати ґрунт, відкачати воду. І замість розшукувати власника гаража водоканалівці одразу візьмуться до праці й відновлять водопостачання за годину-другу, а не через добу», – підкреслили у КП.
Щоб не втрапити у халепу з порушенням охоронних зон фахівці радять перед купівлею земельної ділянки чи початком будівництва замовити топографічну зйомку місцевості, аби з’ясувати точне місце проходження мереж і не нашкодити водопроводам чи каналізаційним трубам. Важливо також потім погодити її зі службами, які обслуговують всі мережі.
